Спецпроект

Чупакабру увіковічили в музеї. ФОТО

Експозицію, присвячену загадковій тварині, створив учитель біології з міста Ромни і розмістив її в школі. Музей чупакабри - перший і поки єдиний в Україні.

Про це пише Donbass.ua

Під час численних експедицій дослідник зібрав чимало матеріалів і речей, які мають пряме відношення до чупакабри. Тому й вирішив створити в шкільному музеї кріптозоологіческій розділ. 

Література, газетні публікації, фото та відео загадкового звіра, сліди від кігтів на кролячіх клітках, звіти експедицій - усим, що стосується загадкової чупакабри, цікавляться не лише школярі, але й їхні батьки. Директор школи хоч і не вірить в існування цього звіра, але, каже, що і сама була б не проти зловити його на "живця".

Побачити живу істоту на власні очі поки не вдалося і досліднику. Втім, Володимир Літовака сподівається, що вийти на неї рано чи пізно вдасться. Найціннішим експонатом експозиції він вважає землю з місця, де було вбито істоту. Вчитель біології сподівається вже незабаром надати вченим незаперечні докази того, що чупакабра дійсно існує.

Макет істоти з музею

 

Легенда про чупакабру бере свій початок в 1950-х роках, коли в Пуерто-Ріко виявили декількох мертвих кіз, у яких нібито була висмоктана кров. У середині 1990-х років легенда набула широкого поширення, в основному завдяки телебаченню та інтернету. У 1995 році з'явилися описи чупакабри як двоногої істоти заввишки близько метра, покритого світлим волоссям. На початку 2000-х років чупакабру вже описували переважно як чотириногу істоту, схожу на собаку або койота.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.