Тернопільська облрада відмовляється знімати бандерівський прапор

Голова Тернопільської облради Олексій Кайда відмовляється на вимогу прокуратури зняти з адмінбудинку облради червоно-чорний прапор.

Про це повідомляє УП з посиланням на прес-службу партії "Свобода".

"Допоки в Україні будуть при владі окупанти, доти на адмінбудинку Тернопільської облради поряд із державним синьо-жовтим майорітиме червоно-чорний прапор національної революції", - сказав голова облради.

Кайда є членом "Свободи".

Як повідомляє прес-служба, Тернопільська обласна рада отримала лист від прокуратури Тернопільської області з вимогою зняти з адмінбудинку облради червоно-чорний прапор.

Кайда зазначив, що цей прапор було вивішено ще 5 липня на знак протесту проти ухвалення "мовного" закону.

Червоно-чорний прапор - партійний прапор Організації Українських націоналістів (революційної), яка на чолі зі Степаном Бандерою виникла внаслідок розколу ОУН у 1940 році. Ця кольорова гама також використовувалася в бойових нагородах УПА.

"В СССР инвалидов нет!..". Як люди з інвалідністю відстоювали свої права в СРСР

Сприйняття інвалідності було різним в кожний історичний період. Радянська парадигма визначала інвалідність як патологію або дефект, який необхідно було виправити. У період правління Леоніда Брежнєва характерним було створення мережі спеціалізованих закладів – будинків-інтернатів та функціонування лікарняно-трудових експертних комісій. Ці структури як раз-таки й мали повернути людину з інвалідністю до «нормального» життя через відновлення спроможності до праці.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.