Депутати, які віддали Гостиний двір під торговий центр. СПИСОК

Оприлюднено результати поіменного голосування за рішення Київради, яке дозволяє перетворення Гостиного двору в чотириповерховий торговий центр.

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури й туризму Олександр Бригинець.

"Під час голосування за це питання збій дала система "Рада", - заявив депутат. - Оскільки я голосував проти цього рішення, а система показала, що я не брав участі в голосуванні, тому й звернувся до секретаря Київради Галини Гереги з проханням надати результати пофракційного та поіменного голосування депутатів за згадане рішення".

За словами Бригинця, один з депутатів звернувся до Гереги з заявою, що він не брав участі в голосуванні за згадане питання і його голос був зарахований випадково. Йдеться про Д.Олійника.

Загалом за проект рішення Київради "Про передачу публічному акціонерному товариству "Спеціальне науково-реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство "УКРРЕСТАВРАЦІЯ" земельної ділянки для реконструкції будівлі під торгівельно-офісний центр та його обслуговування з благоустроєм та гостьовою стоянкою на Контрактовій площі, 4 у Подільському районі м. Києва" проголосували 75 депутатів Київради.

СПИСОК 74 депутатів, які проголосували ЗА:

Депутатська фракція "Народна партія"
- Брезвін А.І
- Костержевський Д.Б.
- Шовкун І.В

Депутатська фракція "Демократична Україна"
- Гавриленко Б.Б.
- Капленко А.С.
- Лавров І.С.
- Слободян Р.Б.
- Гавриленко О.Б.
- Костюк С.М.
- Лаврененко В.І.
- Павлик В.А.
- Шпак І.В.

Депутатська фракція "Соціальна справедливість"
- Булгаков Ю.К.
- Довгань О.І.
- Семенюк А.М.
- Славная О.В.
- Грушко В.В.
- Миронова З.М.
- Сергійчук В.О.
- Шлапак В.Л.

Депутатська фракція "Партія регіонів"
- Дейнега В.П.
- Лебідь П.Д.
- Омельяненко О.А.
- Те сленко П.П.
- Щербицька Я.В.
- Качкан О.В.
- Мельничук Л.Ю.
- Резнікович М.І.
- Філіппов В.В.

Депутатська фракція "Ініціатива"
- Береговий Ю.М.
- Ішунімов Ю.Г.
- Курилич М.Я.
- Пашко П.В.
- Яковчук М.Ю.
- Засенко О.Ю.
- Кононенко І.В.
- Ламбуцький М.М.
- Саврасов М.В.

Депутатська фракція "Громадський актив Києва"
- Баленко І.М.
- Лойфенфельд О.Я.
- Слепкань С.П.
- Бондар Ю.І.
- Козак Д.Ю.
- Пабат О.В.
- Філатов Я.О.

Депутатська фракція "Столичні реформи"
- Борисенко С.І.
- Козіс О.М.
- Сенчук В.В.
- Толубицький О.П.
- Дмитрук Ю.П.
- Незнал О.Г.
- Тищенко В.І.
- Шевченко А.А.

Депутатська фракція "Спортивний Київ"
- Бічук Ю.В.
- Драпій О.Ф.
- Штейнас Р.Б.
- Грінюк В.Р.
- Самохін О.Ю.

Депутатська фракція "Відродження Києва"
- Кобєлєв В.І.

"Республіка Київ"
- Козир С.В.
- Петькун О.Д.
- Москаль Д.Д.
- Стретович Ю.Т.

Депутатська фракція "Кияни"
- Дробот Б.В.
- Дробот В.І.

Депутатська фракція "Сильна Україна"
- Миргородський А.С.
- Парцхаладзе Л.Р.

Позафракційні:
- Ярошенко Р.В.
- Заєць А.Г.
- Іванов П.Ф.
- Шевчук Є.Є
- Євлах О.Ю.
- Заєць О.Г.
- Куровський О.І.

Деякі з перерахованих депутатів зараз балотуються в депутати до Верховної Ради України.

Як відомо, на останній сесії Київрада передала земельну ділянку площею 1,02 гектара для проведення реконструкції Гостиного двору під торговельно-офісний центр з гостьовою стоянкою. Гектар землі в центрі Києва оцінили у 100 млн грн.

Гостиний двір торговий комплекс на Контрактовій площі в Києві, побудований в 1809 році замість старого двору (60-ті роки XVIII в., архітектор Іван Григорович-Барський). Відбудований за першопочатковим проектом архітекторів Луїджи Руски і Вільяма Гесте у 1980-х роках.

Нагадаємо, що в квітні Київрада передала Гостиний двір для реконструкції ПАТ "Укрреставрація". Один із проектів реконструкції передбачає будівництво підземного поверху і мансарди, а також автостоянки на 300 паркомісць.

У серпні президент Віктор Янукович підписав закон, що дозволяє приватизацію пам'ятки.

З травня на території Гостиного двору триває акція протесту проти реконструкції і комерціалізації будівлі.

Путін про пакт Молотова-Ріббентропа, Голокост і Бабин Яр: неоімперські амбіції та інструменталізація історії

Останнім часом помітно зросла активність російського президента у висловленні оцінок про історичні події та явища минулого. Зокрема це стосується чітко означеної європейцями ролі Сталіна і Гітлера у розв’язанні Другої світової війни, а також проблематики антисемітизму та Голокосту. Ще не вщухлі суперечки довкола виступу Владіміра Путіна 23 січня 2020 року в Єрусалимі, який ним сповна був використаний для пропаганди історичного наративу Кремля, і знову дискусія в світових медіа. Цього разу у зв’язку з публікацією 19 червня 2020 р. статті«75 років Великої Перемоги: спільна відповідальність перед історією і майбутнім», в якій, серед іншого, Путін згадує і про Пакт Молотова-Ріббентропа, і про Голокост, і про Бабин Яр…

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?