УПА боролася за права людини - кардинал УГКЦ

Колишній предстоятель Української греко-католицької церкви Любомир Гузар назвав Українську повстанську армію позитивним прикладом боротьби за права людини супроти злочинної влади.

Про це він заявив у інтерв'ю газеті "День".

"Наприкінці 1920-х років у східних областях України, не на Галичині, бо Галичина була під Польщею, відбулося чотири тисячі сільських повстань проти насильницької колективізації, - сказав Гузар. - Люди боронили своє життя, свою екзистенцію. Чи мали право? Так, мали право".

"Є ще позитивний приклад — наша УПА, - зазначив кардинал УГКЦ. - Її саме ім’я говорить за себе - "Українська повстанська армія". Вона повстала проти окупантів: проти німців, а головне — проти НКВД. УПА повстала, щоб боронити права людини".

За словами владики Гузара, коли "якась влада, якийсь уряд починають дуже драстично відбирати в людей їхні права, люди мають право боронитися".

Читайте також:

"Кто такие бандеровцы и за что они борются"

Як УГКЦ боролася з націоналістами за вплив на молодь у 1930-х

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.