Спецпроект

Друге за тиждень велике музейне пограбування. Тепер в Індії

В Індії невідомі викрали з музею міста Рева, на північному сході країни (штат Мадхья-Прадеш), експонати на загальну суму п'ять мільярдів рупій (100 мільйонів доларів).

Про це пише РИА-новости.

Викрадачі, точна кількість яких з'ясовується, проникли на територію музею вночі. Злочинці застрелили охоронця, після чого безперешкодно винесли експонати. Примітно, що музей, розташований на території міської фортеці, знаходиться в 500 метрах від поліцейської дільниці.

На території сучасного міста Рева, який є центром будівельної промисловості з декількома цементними заводами, з XVI століття аж до здобуття Індією незалежності в 1948 році розташовувалося однойменне князівство, яким правили представники династії Вагхелов. Скарби махараджей (правителів) з цієї династії, в тому числі трон і інші давності із золота і срібла, і становили більшу частину експозиції музею.

Як відомо, в ніч на 16 жовтня з роттердамського художнього музею Kunsthal вкрали сім картин, вартість яких оцінюють у сотні мільйонів доларів.

 

Шістдесятники: Чехословаччина як вікно у світ

Алена Моравкова, молода чехословацька перекладачка, сиділа в кафе в центрі Києва на Хрещатику і їла морозиво. На дворі був початок шістдесятих років, в СРСР цвіла хрущовська “відлига”, суспільна атмосфера була просякнута оптимізмом, незабаром Гагарін полетів в космос а перший секретар КПРС все повторював з різноманітних трибун тези про настання справжнього комунізму. Моравкова була учасником чехословацької делегації, котра приїхала в Київ на міжнародний ярмарок. Там вона познайомилась із місцевими молодими письменниками. Зараз ці молоді люди сиділи з нею за одним столом: Микола Вінграновський, Іван Драч, Віталій Коротич. Незабаром цих поетів почнуть називати шістдесятниками

Кількість жертв Голодомору: підрахунки Степана Соснового

Серед розмаїття досліджень, присвячених подіям колективізації та Голодомору в Україні, особливе місце посідає наукова концепція агронома-економіста Степана Миколайовича Соснового, оприлюднена ним у 1942 – 1943 роках на шпальтах газети «Нова Україна», що в ті роки друкувалась в окупованому німцями Харкові

ОУН і Голод 1946-1947 років на Буковині. Як повстанці документували Голодомор

Наприкінці 1946 року, після жорсткої хлібозаготівельної кампанії, яка вимела із господарств українців практично усі продукти харчування, по всій Буковині запанував голод. Навесні 1947 року результати голоду стали просто кричущими. Численні голодні смерті, спухлі від голоду селяни заполонили буковинські села

Шарлотта Гарріг Масарикова. Замальовка до 170-річчя від дня народження

Шарлотта завжди була надійною підтримкою для чоловіка у складних перипетіях його політичного життя, а також першою і найвимогливішою читачкою усіх праць Томаша. Без її схвалення і оцінки жоден з його творів не йшов до друку. Виважена, спокійна, доброзичлива, але, водночас, непохитна у засадничих питаннях, вона викликала щире захоплення друзів і ненависть опонентів Томаша Масарика.