Оголошено переможців конкурсу робіт про визвольний рух

Конкурс наукових студентських робіт "Український визвольний рух 1920—1950-х років" серед студентів-дослідників історії завершився спеціалізованим науковим семінаром з участю провідних дослідників.

Визначено п’ятьох переможців, які отримали грошові премії та комплекти нових наукових видань із теми, повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Конкурс організовано до 70-ї річниці створення Української Повстанської армії ЦДВР та Інститутом суспільних досліджень (Дніпропетровськ) спільно з Національним музеєм-меморіалом "Тюрма на Лонцького" (Львів) та Центром історії державотворення в ХХ столітті НаУКМА (Київ).

Загалом на конкурс надійшло 18 робіт із 8 міст України.

Слухачі мали нагоду почути доповіді Івана Патриляка "Протистояння українського визвольного руху німецькому окупаційному режимові: міфи та реалії", Володимира В’ятровича "Неможливий мир. Спроби польсько-українського порозуміння в роки Другої світової війни", Володимира Панченка "Економічний націоналізм — політекономічна доктрина, що відповідає викликам сьогоднішнього дня (на прикладі ОУН)".

"Для мене особливо цінним у конкурсі виявилося те, що роботи подавали не тільки студенти історичних факультетів, - зазначив голова вченої ради ЦДВР Володимир В'ятрович. - Це сигнал не лише про збільшення професійного зацікавлення історією, але й про більшу популярність міждисциплінарних студій". 

Володимир Панченко, директор Інституту суспільних досліджень, висловив переконання, що конкурс стимулюватиме зацікавлення українською історією, роботою з документальними джерелами та формування власного погляду на події минулого.

П’ять переможців отримали грошові премії по тисячі гривень та комплекти наукових видань із тематики, серед яких практичний порадник із доступу до архівів "Право на правду", монографії Володимира Панченка "Формування економічної платформи українського націоналістичного руху у 1920—1950-х роках", Івана Патриляка "Встань і борись! Слухай і вір…": українське націоналістичне підпілля та повстанський рух (1939—1960 рр.)", Володимира В’ятровича "Друга польсько-українська війна 1942-1947 років", останні числа наукового журналу "Український визвольний рух" та інші.

Молоді дослідники мали можливість виголосити свої доповіді, а учасники — продискутувати на тему цих досліджень разом із відомими істориками.

Переможцями конкурсу стали:

  •  Коваль Аліна, студентка Київського національного університету імені Тараса Шевченка (історичний факультет) із роботою "Організація Українських націоналістів на Миколаївщині в 1940-1950-ті роки".
  • Скорих Олександра, студентка Львівського національного університету імені Івана Франка (факультет іноземних мов) з роботою "Волинський пласт".
  • Солов’ян Володимир, студент Київського національного університету імені Тараса Шевченка (філософський факультет) із роботою "Роль Нестора Махна та махновщини у визвольних змаганнях українського селянства (1917—1921 рр.)".
  • Тютенко Роман, студент Львівського національного університету імені Івана Франка (історичний факультет) із роботою "Гайдамацький кіш Слобідської України".
  •  Шендюх Петро, студент Львівського національного університету імені Івана Франка (історичний факультет) із роботою "Терористична діяльність національно-визвольного руху у Східній Галичині в міжвоєнний період: теорія та практика".

На конкурс подавали роботи за темами: повстанський рух на Наддніпрянщині у 1920-х роках; селянський опір колективізації; ідеологія та програми українського націоналізму в 1920—1950-х роках; чільні постаті ОУН та УПА в 1920—1950-х років; діяльність окремих структурних одиниць ОУН і УПА в певний період; повсякденне життя підпільників та повстанців у 1920—1950-х років.

Оцінювала роботи конкурсна комісія, до складу якої входили: кандидати історичних наук Володимир В’ятрович (Національний університет "Києво-Могилянська академія", ЦДВР), Володимир Панченко (ІСД), Олег Репан (Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара ІСД) і доктор історичних наук Іван Патриляк (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, ЦДВР).

«Симон Петлюра інтернаціоналізує українське питання піснею»: невідома історія тріумфу «Щедрика» в Європі

«Завдяки цій державній інституції генерал Петлюра, керівник нової республіки вирішив спробувати показати світу окремішнє існування та етнічну ідентичність свого народу. – Пише французький критик.
– Які ці люди далекі від нашого мізерного прагматичного менталітету, яка в них відчувається віра! Дві години співу "a capella" іноземною мовою закінчилися чотирикратним викликом на біс – це характеризує найкраще успіх цього вечора».

Акт Злуки. Спогад архієпископа Варлаама

Легкою сніжною імлою окритий, зранку прокинувся Київ, але піднялося вгору сонце й розвіяло імлу. Вздовж вулиць і бульварів стоять, мов дівчата в шлюбних сукнях, вкриті інеєм дерева. По всіх, пухнатим снігом вкритих, вулицях незвичайний рух. Організації, школи, діти, молодь і старше громадянство, все святочно вдягнене, гуртками й поодинці – поспішає до Св. Софії на велике свято

Шибениці на Західній Україні на початку 1945 року

Привселюдні страти повстанців на початку 1945 року на території Чернівецької області та України загалом як спроба НКВД подолати опір населення радянським завойовникам. До історії ще одного радянського злочину

Карл XII в Україні. Розповідь кароліна. Частина друга

Відбулася Полтавська битва, про яку багато написали люди, які заздрили Карлу ХІІ і хвалили росіян. Я можу впевнено заявити, що шведи виграли так само, як і росіяни. Росіяни зранку Полтавської битви втратили стільки ж людей, скільки ми втратили наприкінці битви. Якби росіяни виграли так славетно, як вони і їхні прихильники намагаються стверджувати, то вони мали б переслідувати шведську армію. Але армія тільки на другий день перейшла через Дніпро