Спецпроект

"В Пирогово неефективно використовують гроші" - Рахункова палата

Рахункова палата порахувала гроші і встановила, що Національна академія наук України, а з грудня 2011 року і Міністерство культури як головні розпорядники бюджетних коштів не забезпечили ефективного та обґрунтованого використання 27 мільйонів ​​гривень бюджетних коштів на діяльність Національного музею народної архітектури та побуту України (в с. Пирогово під Києвом).

Про це повідомляє прес-служба Рахункової палати.

Кошти виділялися у 2008 році - I півріччі 2012 року. "Впроваджена академією система планування та використання фінансових ресурсів, які розподілялися на прикладні наукові розробки, а фактично спрямовувалися на утримання музею, свідчить про її неефективність. Зазначена схема не сприяла виконанню поставлених перед музеєм завдань з охорони, збереження, відтворення, консервації та реставрації пам'яток народної архітектури та побуту ", - сказано в повідомленні прес-служби.

Також у повідомленні говориться: "Незважаючи на більш ніж 42-річне існування музею, робота по виявленню зібраних у ньому унікальних предметів почалася лише в 2012 році. Причина - відсутність відповідної ініціативи з боку НАН України та неналежне виконання Мінкультури і музеєм своїх функцій щодо забезпечення охорони культурної спадщини. За 17 років Мінкультури так і не створило державний реєстр національного культурного надбання, і жодна колекція, яка зберігається в музеї, навіть унікальна і автентична, не має відповідного статусу ".

Теми

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.