Спецпроект

У четвер стане відомо, хто з музеїв отримав грант Ахметова

Увечері 1 листопада стане відомо, програма розвитку якого з українських музеїв буде підтримана грантом на 10 млн грн протягом наступних трьох років.

Йдеться про п'ять музеїв, які пройшли у фінал проекту Фонду Ріната Ахметова "Динамічний Музей".

Крім того, два музеї отримають гранти на суму до 250 тисяч грн кожен на реалізацію окремих компонентів проекту, пов'язаних з модернізацією, оновленням підходів і методів роботи музею.

Час і місце заходу: 1 листопада, 19:00. Київ, готель "Опера", вул. Хмельницького, 53.

Під час заходу виступить спеціальний гість події - скрипаль-віртуоз Василь Попадюк (Канада).

Як відомо, в шорт-лист проекту "Динамічний музей" увійшли 5 з 25 музеїв, які подали свої заявки:

1. Державний природничий музей Національної академії наук України у Львові. Проект "Природознавчий музей: від теорії еволюції життя до практики Живого музею".

2. Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д. Яворницького. Проект "Музей для всіх: інтерактивний культурологічний соціально орієнтований проект для широкої аудиторії".

3. Донецький обласний краєзнавчий музей. Проект "Дитячий музейний центр для дітей з різними фізичними та соціальними можливостями".

4. Музей книги і друкарства (Київ). Проект "Минуле і сучасність в просторі Музею книги і друкарства України".

5. Національний центр народної культури "Музей Івана Гончара" (Київ). Проект "Актуальний Музей: стратегія динамічного розвитку".

Більше про перебіг проекту "Динамічний Музей" читайте на спеціальній сторінці ІП

Теми

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.