Росіяни забувають про сталінські репресії. СОЦІОЛОГІЯ

Більшість росіян вважають, що сталінські репресії дійсно були, і треба зберігати пам'ять про їхні жертви, проте частка таких респондентів зменшується.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на Фонд "Громадська думка" (ФОМ).

Згідно з результатами опитування, проведеного 21 жовтня в 100 населених пунктах 43 суб'єктів РФ серед 1500 респондентів, дві третини російських громадян (62%) згодні з тим, що в часи Сталіна в СРСР проводилися репресії.

Цей показник у порівнянні з підсумками аналогічного опитування в 2011 році знизився на тринадцять процентних пунктів (75%). Протилежної точки зору дотримуються 16% респондентів, що в два рази більше, ніж у 2011 році (8%). Не визначився зі своєю позицією кожен п'ятий (22%) учасник опитування.

Тим часом більшість опитаних респондентів (63%) підтвердили соціологам, що репресії ніяк не позначилися на їх сім'ях, торкнулися - сім'ю кожного шостого (15%). При цьому 7% повідомили, що в числі репресованих були родичі їхніх знайомих, ще 4% знають людей з подібною долею.

Як показало опитування, оцінка росіянами сталінських репресій залишається неоднозначною. Хоча половина (48%) респондентів вважають, що діям влади того часу немає виправдання, кожен третій (30%) визнав, що йому важко визначити допустимість репресій для радянської історії.

Готові виправдати дії радянських керівників 12% опитаних, 10% не визнають факт організації репресій.

В даний час дві третини росіян (60%) вважають, що День пам'яті жертв політичних репресій слід відзначати. Однак цей показник впав в порівнянні з 2011 роком на тринадцять відсотків (73%).

Проти того, щоб щорічно згадувати загиблих у період репресій, виступають 16% респондентів. Чверть (24%) не змогли однозначно відповісти на питання про необхідність проведення пам'ятних заходів.

Говорячи про майбутнє Росії, лише кожен п'ятий (20%) респондент з упевненістю заявляє, що політичні репресії в країні більше не повторяться.

Більше чверті (28%) відзначили низьку ймовірність повернення країни до сталінських методів "", 23% в перспективі цілком допускають появу нової хвилі репресій. Не змогли сформулювати свої уявлення 19% опитаних.

З 1991 року 30 жовтня в Росії відзначається День пам'яті жертв політичних репресій, які постраждали від Великого терору 1937-1938 років.

За соцопитування КМІС, проведеним  у червні 2011 року, 36% українців вважають Сталіна великим вождем.

Метро “Дорогожичі” чи “Бабин Яр”: інтелектуали про ідею перейменування станції

У зв’язку з активним громадським обговоренням ініціативи щодо перейменування станції “Дорогожичі” Київського метрополітену на “Бабин Яр” співробітники Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства звернулися до авторитетних українських митців, істориків, журналістів та громадських діячів із проханням висловити своє ставлення до цієї ідеї.

Репортажі із повсталого Києва

Протести, які відбувалися в Україні протягом трьох місяців, були дзеркалом, у яке міг поглянути ЄС і побачити, у якому стані є цінності, на яких він був побудований. І відповісти: чи і як саме може їх захищати поза своїм центром? Відчути силу своїх інституцій та їхню здатність прийти на допомогу тим, хто за реалізацію мрії приєднатися до Європи готовий платити життям. Порівняти свою здатність до ведення політики «м’якої сили» із «реалізмом» сатрапів, які грабують власний народ та всіма можливими способами чіпляються за владу. Включно з бійнею, влаштованою на мирних маніфестаціях.

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина ІІ

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.

Як відбувалися парламентські вибори в Галичині 100 років тому?

Виборчий кодекс, який почав діяти в Україні з початку 2020 року, суттєво змінює принцип голосування, переведення голосів у мандати, нарізку округів, що, звісно, не омине і Львівщину. Це викликає певні історичні паралелі з 1907 роком, коли в Австро-Угорщині відбулася виборча реформа, яка суттєво змінила правила виборів у Галичині. Тоді використовувалася виключно мажоритарна виборча система, яка відтепер не використовується в Україні під час парламентських і місцевих вибрів до рад із кількістю виборців більше як 90 тисяч осіб