В Мексиці відкрили для відвідування нову археологічну зону

У Мексиці відкрилася для відвідувань археологічна зона Ацомпа. Тут колись жили священики, правителі та інші найвидатніші діячі доіспанського міста, умовно званого Монте-Альбан.

 

Про це повідомляє "Автотревел".

Серед безлічі будівель в археологічній зоні розташовані три майданчики для гри в м'яч, а також три склепи віком понад 1100 років. Один з них прикрашений настінним живописом.

Також відвідувачі зможуть побачити кургани, храми, адміністративну будівлю і місце поклоніння божествам сапотеков (індіанська народність у Мексиці).

Центральна зона археологічного заповідника, що відноситься до пізнього класичного періоду, має площу близько 4 квадратних кілометрів. Стародавнє місто було заселене в період між 600-900 роками н. е.

Про існування Ацомпи було відомо з 1930-х років, однак дослідження почалися лише в 2007-му. Під робіт Ацомпа буде з'єднана з центральною площею Монте-Альбана, яку вже зараз щорічно відвідує близько 700 000 туристів.

Монте-Альбан - велике доколумбове поселення на південному сході Мексики, на території штату Оахака. Воно розташоване на низькому гірському хребті, що проходить у центральній частині долини Оахака. Однойменне місто - сучасна столиця штату - знаходиться приблизно в 9 кілометрах на схід.

 

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.