В ІНТЕРНЕТ ВИКЛАДЕНО ЩОДЕННИК ЧЕ ГЕВАРИ

Інтернет-користувачі отримали доступ до рукописного щоденника героя кубинської революції Ернесто "Че" Гевари.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на болівійського дослідника Карлоса Соріано Гальварро.

"Основна мета - дати можливість усім зацікавленим отримати безперешкодний доступ до рукописів, які мають історичну цінність, - заявив історик. - Завдяки інтернету кожен зможе отримати інформацію про події сорокап'ятирічної давнини з перших рук".

Оцифрована версія щоденника знаходиться на сайті chebolivia.org.

Щоденник охоплює часовий відрізок з січня по жовтень 1967 року, коли знаменитий революціонер перебував у Болівії.

Ернесто "Че" Гевара, лідер Кубинської революції 1959 року і державний діяч, з 1966 року очолював ліворадикальний повстанський підрозділ у Болівії, який вів партизанську війну проти президентської диктатури.

 Че Гевара в Болівії, 1967 рік

Че був узятий у полон солдатами болівійської армії в жовтні 1967 році, а через день розстріляний без суду з наказу президента військового уряду Болівії.

Читайте також: "Коли міф стає правдою. Че Гевара не писав про УПА"

Путін про пакт Молотова-Ріббентропа, Голокост і Бабин Яр: неоімперські амбіції та інструменталізація історії

Останнім часом помітно зросла активність російського президента у висловленні оцінок про історичні події та явища минулого. Зокрема це стосується чітко означеної європейцями ролі Сталіна і Гітлера у розв’язанні Другої світової війни, а також проблематики антисемітизму та Голокосту. Ще не вщухлі суперечки довкола виступу Владіміра Путіна 23 січня 2020 року в Єрусалимі, який ним сповна був використаний для пропаганди історичного наративу Кремля, і знову дискусія в світових медіа. Цього разу у зв’язку з публікацією 19 червня 2020 р. статті«75 років Великої Перемоги: спільна відповідальність перед історією і майбутнім», в якій, серед іншого, Путін згадує і про Пакт Молотова-Ріббентропа, і про Голокост, і про Бабин Яр…

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?