Спецпроект

Грецький уряд хоче продавати квитки в музеї через інтернет

Міністерство освіти і культури Греції приступає до розробки спеціальної програми, яка дозволить купувати квитки в музеї та археологічні об'єкти через комп'ютери й мобільні телефони.

 

Така система поширена в багатьох країнах світу, але Греція досі була від цього далека, повідомляє Автотревел.

Ймовірно, електронні квитки в три десятки грецьких музеїв стануть доступні туристам вже найближчими місяцями. В першу чергу нововведення стосуватиметься найпопулярніших пам'яток: Акрополь в Афінах, Дельфи, Олімпія, Національний археологічний музей.

У результаті реалізації нової програми купити квиток буде можливо наперед, без необхідності стояти в черзі.

Електронний квиток діятиме упродовж одного місяця, що особливо зручно для іноземних туристів на час їхнього перебування на території Греції.

 

Міф про 9 травня. Коли закінчилась війна?

Вдень 9 травня мені зателефонули з Москви і повідомили, що вся документація про капітуляцію німецько-фашистської Німеччини отримана і вручена Верховному Головнокомандувачу. Отже, закінчилася кровопролитна війна. Фашистська Німеччина та її союзники були остаточно розгромлені. /Жуков Г. К. "Воспоминания и размышления"/

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.