Спецпроект

Музей ярмаркового мистецтва в Парижі відкривається на свята

Паризький Музей ярмаркового мистецтва в Берсі (Musée des Arts Forains de Bercy) знову відкривається для відвідувачів з нагоди різдвяних свят. У цьому році основною темою розважальної програми обраний мюзік-хол.

Про це пише Tout-paris.org.

Музей запропонує своїм відвідувачам численні вистави, розваги та виступи в залах і на своїх власних вулицях, які будуть прикрашені до свят. Так, кожні півгодини будуть починатися шоу, катання на каруселі та ігри, присвячені головній темі. Відвідувачам також продемонструють нові експонати - костюми та аксесуари.

Відвідати музей можна з 26 грудня по 6 січня, з 10:00 до 18:00. Вартість квитків - 12 євро для дорослих і 5 євро для дітей до 12 років.

Музей ярмаркового мистецтва в Берсі є найбільшим подібним приватним зібранням. Відвідувачі можуть познайомитися з культурою ярмарків, побродити по музейних вулицях самостійно або здійснити прогулянку в супроводі гідів - жонглерів і музикантів.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.