На Печерську знайдено могилу матері Мазепи

Під будівлею Мистецького арсеналу в Києві знайдено останки ігумені Києво-Печерського Вознесенського монастиря Марії Магдалини (до чернецтва - Марина Мокієвська) - матері гетьмана Івана Мазепи.

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на КП.

За даними секретаря настоятельки Фроловського монастиря Херувіми, раніше на місці Мистецького арсеналу був розташований Києво-Печерський Вознесенський монастир, ігуменею в якому була мати Мазепи.

"У 1712 році, за п'ять років після смерті матері гетьмана, на місці монастиря вирішили побудувати завод "Арсенал". І за наказом Петра І храм переїхав з Печерська на Поділ - тепер це наш Фроловський монастир", - заявила черниця.

Коли на території заводу "Арсенал" вирішили зробити культурний центр, там стали проводити археологічні розкопки. Так було знайдено поховання черниць, у тому числі матері Мазепи. Загалом під Арсеналом знайшли більш як 260 поховань.

Прах черниць і матері Мазепи буде перепоховано на території Фроловського монастиря з благословення митрополита Київського, глави УПЦ МП Володимира.

За даними істориків, Марина Мокієвська народилася імовірно між 1617 і 1621 роком у старовинному шляхетському православному роді біля Білої Церкви. Взяла шлюб зі Степаном-Адамом Мазепою не пізніш за 1638 рік. Народила двох дітей - сина Івана і дочку Олександру.

Після смерті чоловіка в 1665 році присвятила себе громадському і церковному життю. Була членом Луцького Хрестовоздвиженського братства. За припущенням, у 1674 або 1675 році прийняла постриг із ім'ям Марії Магдалини.

У 1686 році вже була ігуменею Києво-Печерського Вознесенського жіночого монастиря. З 1687 року вона стала ігуменею Глухівського Преображенського жіночого монастиря.

Дивіться також:

Мазепа і Бандера можуть бути героями України

"Иван Мазепа и Российская империя. История "предательства"

Анафема Мазепі: чи існують для неї канонічні підстави?

У Полтаві ставлять п'єсу про зрадників-мазепинців

Палац Мазепи в Росії. На відміну від Батурина, ще цілий. ФОТО

Всі матеріали ІП на тему "Мазепа"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.