Спецпроект

Інститут Голокосту підготував відеопосібник про Голодомор

З нагоди Дня пам'яті жертв Голодомору Інститут візуальної історії Фонду Шоа Університету Південної Каліфорнії запрошує українських вчителів провести урок з використанням відеосвідчень тих, хто пережив Голодомор.

Також Фонд Шоа (Голокосту) пропонує вчителям скористатися методичними матеріалами посібника "Голодомор в Україні 1932-1933 років. Людський вимір трагедії".

Посібник упорядковано українським педагогом Олександром Войтенком та рецензовано провідними вченими Тімоті Снайдером і Станіславом Кульчицьким.

"Голодомор в Україні 1932-1933 років. Людський вимір трагедії" ― мультимедійний ресурс для вчителів загальноосвітніх навчальних закладів по історії Голодомору в Україні. Він дає можливість одночасно розглянути історію Голоду в двох перспективах ― загально-історичній та через історію пересічної людини.

Матеріали мультимедійного комплекту повністю представлені на сайті Фонду: відеосвідчення очевидців з архіву візуальної історії Фонду Шоа Університету Південної Каліфорнії, а також рекомендації щодо їхнього використання поряд з контекстною інформацією про Голодомор, покроковий план уроку, історичні документи, літературні твори та інші додаткові ресурси.

Пропоновані матеріали можуть бути використані на уроках історії України першої половини ХХ століття, спецкурсах з історії, спрямованих на вивчення тоталітаризму, диктаторських режимів ХХ століття, на додаткових міжпредметних заняттях з української літератури ХХ століття, а також на заняттях з правознавства, спрямованих на вивчення геноциду як юридичного поняття, суспільствознавства, етики, філософії тощо.

Посібник схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах Міністерством освіти і науки України (протокол №7 засідання комісії із суспільствознавчих дисциплін, секція "Історія" Науково-методичної Ради з питань освіти і науки України від 16.12.2009).

Як відомо, раніше Фонд Шоа випустив мультимедійний навчально-методичний посібник для вчителів загальноосвітніх закладів до виставки "Голокост від куль: масовий розстріл євреїв в Україні у 1941-1944 рр".

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.