Спецпроект

У Польщі сплюндровано могилу воїнів УПА. ФОТО

Меморіал воїнам УПА в селі Грушовичі неподалік Перемишля було сплюндровано невідомими.

Про це повідомляє кореспондент ІП.

Вандали знищили вінки і свічки біля меморіалу, а також обписали пам'ятник фарбою з балончика.

 

Невідомі написали російською та польською: "сволочі", "кати" і "фашисти".

 

Також на пам'ятнику намалювали свастику.

Поліція Підкарпатського воєводства розшукує тих, хто вчинив ці протиправні дії.

 

На кладовищі у Грушовичах поховані бійці Української Галицької армії і воїни УПА з Закерзоння - з куренів Коника-Байди, Рена, Залізняка та Прірви-Беркута. Меморіал прикрашений жовто-синіми прапорами і шанується поляками та українцями.

 Регіональна газета "Жицє подкарпацкє" винесла новину про вандалізм над могилою на першу шпальту

Більшість українського населення була виселена з Грушовичів під час депортаційних заходів комуністичної влади у 1944-46 рр.

Інші новини з дикого світу плюндрувачів пам'ятників читайте в темі "Вандалізм"

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.