Спецпроект

Музей Прадо знайшов нову картину Тиціана

Куратори мадридського музею Прадо підтвердили, що картина "Іоанн Хреститель", яка понад 120 років зберігалася в церковному приході в іспанському місті Альмерія, належить пензлю Тиціана.

Про це пише Укрінформ.

Полотно, що датується приблизно 1555 роком, стало третьою версією картини Тиціана, де Іоанн Хреститель зображений стоячи біля дерева, біля якого лежить вівця.

Всі три картини, в тому числі "Іоанн Хреститель" з венеціанської Галереї Академії, написаний в 1530-1532 роках, а також "Іоанн Хреститель" (1565-1570) з монастиря Ескоріал - 6 листопада були виставлені в Прадо.

Полотно 1555 року потрапило в колекцію Прадо в 1872 році. Тоді вважалося, що це картина невідомого художника XVII століття мадридської школи. Картину позичили церкви міста Альмерія, де вона провисіла до 2007 року.

На "Іоанна Хрестителя" в Альмерії звернув увагу Мігель Фаломір, глава департаменту італійської та французької живопису до 1700 року в Прадо, який в каталозі до виставки музею "Тиціан", що проходила в 2003 році, написав, що картина могла бути копією іншого зараз уже втраченого "Іоанна Хрестителя" Тиціана.

У Прадо приступили до вивчення картини, яка була в поганому стані, однак прийшли до висновку, що це не копія, а робота самого майстра. На авторство Тиціана головним чином вказує поза, в якій зображений Іоанн Хреститель, і схожість пейзажів на задньому плані.

Важливість картини, на думку реставраторів, полягає не в її естетичної цінності (картина сильна пошкоджена), а в тому, що твір підтверджує звичку Тиціана повторювати композиційні ходи і теми. Крім того, дослідники відзначають, що сюжет з Іоанном Хрестителем Тиціана був одним з найпопулярніших в Іспанії, про що свідчать численні копії.

Разом з тим, деякі фахівці вважають, що картина могла бути написана не італійським майстром, а його учнями.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.