Спецпроект

На Дніпропетровщині знімають фільм про Голодомор

На Дніпропетровщині знімають художній фільм про трагедію Голодомору 1932-1933 років. В основі сюжету — правдива історія з життя тоді ще 7-річної дівчинки, родина якої пережила страшний голод.

 

Робоча назва картини — "Червоне намисто", повідомляє Центр досліджень визвольного руху.

Про пережите в часи Голодомору кінематографістам розказала уродженка Кіровоградщини пані Антоніна, якій у 1932-му виповнилося лише сім років. Без хліба, без іграшок, з надією вижити — таким запам’ятала ті місяці свого дитинства жінка.

Фабула фільму досить проста і побудована на життєвій ситуації, коли щаслива сім’я позбавляється опори: зникає батько, який поїхав шукати продовольство, а мати і дочка, завдяки глибокій вірі і силі духу, виживають і чекають на його повернення додому.

"Голодомор 1933 року — найважчий час для українського села, - пояснює сценарист Тетяна Кондрашевська. - Маленьку дівчинку — героїню майбутнього фільму — це випробування застало в той час, коли хотілося грати в іграшки. Але життя залишило її не лише без дитячого сміху, але і без шматка хліба. Вона подорослішала, коли їй було всього сім років. І усвідомила, що таке межа життя і смерті".

Режисер стрічки Карен Карапетян каже, що через цей фільм творці намагатимуться передати почуття людей.

"Окрім смертей і страждань, у мешканців українського села були і кохання, і віра, і відданість, а також турбота про близьких, - зазначив Карапетян. - Родинні цінності особливо гостро виявлялися під час важких випробувань і допомагали вижити. Уявіть: батько змушений залишити родину і поїхати добувати їжу, і він зникає. І як у цей важкий момент мати з маленькою донькою змогли пережити це, дочекатись його. Вимоги до акторів — пережити це все, примусити глядача співпереживати".

Зйомки кадрів картини вже розпочали. Вони проходять у селі Рудька Царичанського району. Однак виконавицю головної ролі — ту саму семирічну дівчинку — ще шукають.

Читайте на ІП родинні перекази українців про Голодомор

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.