Завершилися зйомки фільму про українського силача XX сторіччя. ВІДЕО

В Україні завершилися зйомки фільму про легендарного силача початку ХХ століття Івана Фірцака, в якому взяли участь українські богатирі Дмитро Халаджі та Василь Вірастюк.

Про це повідомляє "Репортер".

Зйомки фільму "Іван Сила", які тривали три з половиною місяці, проходили в Києві, Чернівцях, Кам'янці-Подільському та на Закарпатті - батьківщині головного героя Івана Фірцака, легендарного силача, якому і присвячена майбутня картина.

Режисер картини - Віктор Андрієнко. Він також узяв участь у ній як актор.

Фільм знімається за мотивами книги Олександра Гавроша "Неймовірні пригоди Івана Сили". Головний герой - цирковий український силач Іван Фірцак, якого в 1928-му році визнали найсильнішою людиною планети.

Головну роль виконав чемпіон України з пауерліфтингу, артист американського цирку Дмитро Халаджі.

"Ми знімали хорошу історію про хорошого хлопця, - розповів режисер і актор Ігор Письменний. - Показували реальні життєві ситуації, в яких може опинитися кожен з нас, і шукали вихід - не просто правильний, а гідний".

Дія фільму розгортається в Європі початку ХХ століття, тому всі до єдиного людини в кадрі, включаючи численну масовку, були одягнені в історичні костюми, надані для картини чеської студією "Баррандов".

У фільмі немає декорацій - всі сцени зняті в живих будівлях і справжніх інтер'єрах тієї епохи, в справжньої фортеці, в теперішньому цирку.

Епізод зі зйомок: Андрієнко угоняє диліжанс

Крім того, і всі видовищні, всі силові трюки виконані у фільмі наживо. У картині можна буде побачити справжніх сажотрусів, унікальні ретро-автомобілі та ще багато атрибутів епохи, з якою нас розділяє практично ціле століття.

У фільмі знялися як вже відомі актори - Віктор Андрієнко ("Шоу довгоносиків", "Велика різниця"), Ігор Письменний ("Шоу довгоносиків"), Лесь Задніпровський, Ольга Сумська, Борис Барський, Володимир Комаров ("Маски-шоу"), Богдан Бенюк - так і юні артисти, початківці свій шлях у кінематографі, а також ціла група українських спортсменів, чиї імена вже давно відомі за межами нашої країни, в тому числі Василь Вірастюк.

Планується, що в загальноукраїнський прокат "Іван Сила" вийде вже на весняних шкільних канікулах.

Бюджет фільму склав близько 16 млн грн. Профінансовано проект державною агенцією з питань кіно. "Іван Сила" - один з п'яти художніх фільмів, орієнтованих на дитячу аудиторію, які за підсумками конкурсу кінопроектів Держагентства України з питань кіно отримали 100% державне фінансування.

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.