Історики й богослови обговорять 1150-річчя Київської православної митрополії

У Києві відбудеться міжнародна науково-практична конференція "Заснування Київської Митрополії та християнізаційні впливи на Русі-Україні за часів Великого князя Київського Оскольда: 1150 років".

Конференція приурочена до 1150-річчя заснування Київської Митрополії та прийняття в 60-х роках ІХ ст. християнства київською правлячою елітою Русі-України, повідомляють організатори.

За словами організаторів, захід проводиться "відповідно до рішення Священного Синоду Української Православної Церкви від 28 червня 2011 року".

Мета конференції: вивчення, узагальнення та систематизація знань про заснування Київської Митрополії у складі Константинопольського патріархату, прийняття християнства Великим князем київським Оскольдом та вплив даних подій на подальший розвиток Русі-України в ІХ–Х ст., відзначення 1150-річчя від заснування Київської Митрополії на Русі-Україні в ІХ ст.

Конференція проходить за участі представників вітчизняних і зарубіжних вищих навчальних  закладів, наукових установ та організацій.

В організаційний комітет конференції входять митрополит УПЦ МП Володимир (Сабодан), ректор КНУ імені Шевченка Леонід Губерський, ректор Національного педуніверситету імені Драгоманова Віктор Андрущенко, історики, філологи та священики.

Загалом список організаторів і учасників довжелезний - від Міністерства освіти до Елладської православної церкви.

Конференція відбудеться 14-15 грудня 2012 року в головному ("червоному") корпусі КНУ імені Шевченка (Володимирська, 60) і в центральному корпусі Національного педадогічного університету імені Драгоманова (Пирогова, 9). 

На конференції будуть проголошені такі доповіді:

Дробот Іван Іванович, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії та філософії історії, директор Інституту філософської освіти і науки Національного педагогічного університету імені Драгоманова: "Питання християнизації Руси-України за часів князя Аскольда в українській історіографії".

Гузенко Світлана Михайлівна, кандидат історичних наук: "Передумови хрещення Русі в працях професорів Київської духовної академії та М.Ю. Брайчевського".

Конча Сергій Вікторович, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник, філософський факультет Київського Національного університету імені Шевченка: "Літописний образ Аскольда: до питання про достовірність".

Гур’янова Ірина Едуардівна, cтарший викладач кафедри філософії Рівненського державного гуманітарного університету: "Аскольдовое крещение Руси как геополитический выбор".

Візер Світлана Олександрівна, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України Інституту історичної освіти Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова: "Особливості утвердження християнства в Україні: "Київське Православ’я".

Савченко Сергій Миколайович, магістрант відділення релігієзнавства Інституту філософської освіти і науки Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова: "1130 років пам’яті князя Аскольда. До питання походження князя Аскольда та хрещення руських земель".

Протоієрей Іоан Смакоуз, кандидат богослов’я, викладач Почаївської духовної семінарії УПЦ, настоятель Свято-Микильської церкви в с. Лідахів. "Значення християнства в добу княжіння Оскольда".

Котлярова Тетяна Олександрівна, кандидат філософських наук, доцент кафедри культурології Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова: "Антихристиянські настрої в давньокиївському суспільстві часів правління князя Оскольда".

Кузєнков Павло Володимирович, кандидат історичних наук, доцент історичного факультету Московського державного університету імені М. Ломоносова, викладач візантології в Сретенській духовній семінарії: "Учреждение роской архиепископии при Василии I и патриархе Игнатии".

Мацелюх Іванна Андріївна, аспірантка кафедри історії права та держави юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка: "Заснування Київської митрополії: історико-правовий аспект".

Архімандрит Арсеній (Бочкарь), доктор богослов’я, доцент Ужгородської української богословської академії імені святих Кирила і Мефодія УПЦ та Карпатського університету імені Августина Волошина: "Перший святий Предстоятель Української Православної Церкви митрополит Михаїл та заснування Київської Митрополії".

Йосиф Мілян, протосинкел Київської Архиєпархії Української Греко-Католицької Церкви: "Цивілізаційне значення заснування Київської Митрополії".

 

Гордієнко Дмитро Сергійович, провідний археограф Інституту української археографії та джерелознавства імені Грушевського НАН України: "Поход росов на Константинополь в 860 г. и установление культа Покровы Богородицы на Руси".

Високопреосвященнійший Іоанніс (Тассіас), митрополит Лангадський Солунської Митрополії Елладської Православної Церкви, доктор богослов’я, доцент, член-кореспондент Міжнародної академії богословських наук: "Шанування святих Кирила і Мефодія на їх батьківщині у Салоніках".

Тахіаос Антоній-Еміль, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент Афінської академії наук (Греція), зарубіжний член Сербської та Болгарської академій наук, почесний доктор історії Софійського державного університету (Болгарія), почесний доктор Православного богословського інституту в Парижі та Свято-Володимирської православної семінарії (м. Нью-Йорк, США), голова Наукового товариства Кирила та Мефодія,  почесний президент Грецького товариства славістів, відповідальний редактор міжнародного щорічника грецького слов’янознавства "Суrillomethodianum": "Значение миссии святых Кирилла и Мефодия для славянского мира".

Високопреосвященнійший Георгій (Странський), архієпископ Михаловський і Кошицький Православної Церкви Чеських земель та Словаччини: "Моравська місія святих Кирила і Мефодія".

Степовик Дмитро Власович, доктор філософських наук, доктор мистецтвознавства, доктор богословських наук, професор історії культури Українського Вільного Університету в Мюнхені (Німеччина), провідний науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАН України: "Візантія і Київська Русь в ІХ ст.: взаємини політичні та культурні".

Пількевич Андрій Леонідович, кандидат історичних наук, асистент кафедри історії стародавнього світу та середніх віків Київського національного університету імені Шевченка: "Візантійський вплив в системі економічних перетворень Київської Русі ІХ–Х ст.".

Жданович Олеся Петрівна, кандидат історичних наук, науковий співробітник Сектора дослідження цивілізацій Причорномор’я Інституту історії України НАН України: "Взаємодія християнського світу з кочовиками Степу".

Казарін Володимир Павлович, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедрою літератури Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського: "Херсонес Таврический в самосознании славян".

Шульга Яна Михайлівна, аспірантка історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка: "Святиня на Аскольдовій могилі як об’єкт внутрішнього паломництва у XVIII ст.".

Ситий Юрій Миколайович, старший науковий співробітник Чернігівського національного педагогічного університету, заступник директора Центру археології та давньої історії Північного Лівобережжя: "Місце Києва та Чернігова у поширенні християнства на Русі".

Івакін Всеволод Глібович, кандидат історичних наук, науковий співробітник Центру археології Києва Інституту археології НАН України: "Київські поховання епохи вікінгів".

Луценко Роман Миколайович, науковий співробітник Чернігівського національного педагогічного університету: "Страх мерців в контексті змін у поховальному обряді Давньої Русі".

Меркуль Олександр Валерійович, магістрант історичного факультету Гомельського Державного Університету імені Ф. Скорини (Білорусь): "Христианизация Турова в свете христианизации Туровской земли".

Малюська Вікторія Анатоліївна, кандидат наук з державного управління, доцент кафедри державного управління і менеджменту Національної академії державного управління при Президентові України: "Вплив християнства на формування сакральної культури Київської Русі".

Чебанюк Олена Юріївна, кандидат філологічних наук, доцент, старший науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАН України: "Покрова Святої Богородиці як церковне, громадське і народне свято українців".

Ухтомський Андрій Олексійович, кандидат богослов’я,  викладач Київської духовної  академії та семінарії УПЦ: "Крещение князем Ярославом Мудрым костей Олега и Ярополка (к современному исследованию вопроса)".

Нікітенко Мар’яна Михайлівна, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника: "Ієротопія печер Київської лаври: синтез православної  традиції  ісихазму та просторових уявлень давніх слов’ян".

- Джиджора Євгеній Володимирович, кандидат філологічних наук, доцент кафедри журналістики Одеського національного університету імені І.І. Мечнікова: "Формування культу перших київських святих у ранньосередньовічних гімнографічних пам’ятках".

- Ковальчук Наталія Дмитрівна, доктор філософських наук, професор кафедри історії, теорії культури та музикознавства Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв: "Феномен святості в контексті культури Київської Русі".

- Корнієнко Вячеслав Васильович, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства імені Грушевського НАН України: "Чи існували в Давній Русі "раби пекла і диявола"? (до питання прочитання й інтерпретації графіті № 166/167 з Софії Київської)"

та численні інші доповіді.

Під час конференції відбудеться фестиваль-конкурс духовної пісні "Оскольдів глас", присвячений 1130-й річниці з часу загибелі від рук язичників у 882 р. київського князя-християнина Оскольда-Миколая. У заході беруть участь співаки-солісти у народній, академічній та естрадній манері виконання.

 

Луцьк в окупації: побороти епідемії й вижити!

Луцьк – одне з перших українських міст, яке було окуповане вермахтом вже надвечір 25 червня 1941 року. Нова окупація приносить не тільки усі «принади» нацистського режиму, але й епідемії

Як і чому вікінги опинилися у Західній Україні

Як тут опинилися скандинави? Вони були важливою частиною державного апарату Русі, особливо в період правління князя Володимира. З літопису відомо, що Володимир був змушений тікати у Швецію після невдачі у міжусобній війні. Звідти він повернувся із армією варягів, які допомогли відвоювати спадщину.

“Какая разніца” і штрафи за російські вивіски: мовні пристрасті в Україні сто років тому

Мовне питання в Україні, здавалося б, остаточно вирішене та законодавчо врегульоване, знову з’являється на порядку денному – з подачі вже нової влади. Паралельно бачимо спроби назвати мову “причиною громадянської війни”, чинити опір подальшій українізації тощо. Нічого нового за останні 30 років? Насправді такі “мовні срачі” трусили Україну і після проголошення незалежності більше 100 років тому!

Степан Бойко. Як дядько Шухевича захищав головного комуніста Волині

На думку Степана Шухевича багато справ супроти членів КПЗУ було сфабриковано правоохоронними органами. Будучи одним із адвокатів на відомому «Володимирському процесі 151-го» 1926 р., він зазначав, що серед підсудних лише кілька осіб насправді сповідували комуністичну ідеологію, натомість, інші були «українцями, мешканцями Володимира», які «про комуну і комуністів… знали лише з книжок».