"Історична Правда" вітає зі святами. ПІСНЯ

Редакція ІП вітає всіх читачів, які хочуть, щоб їх привітали, з Новим роком.

З люб'язного дозволу Тараса Компаніченка даруємо вам бенкетний кант другої половини XVII сторіччя "Пийте, браття, попийте" у виконанні гурту "Хорея Козацька".

Цей твір, створений на Гетьманщині у ненайсприятливішу для життя пересічного громадянина добу Руїни, показує, що українці вміли веселитися і в суворі часи.

Тільки варто пам'ятати, що більше трьох чарок, згаданих у пісні, пити не рекомендується, щоб не опинитися в ситуації "з похмілля восставши".

Ми все ж живемо не в бароковий, а в постіндустріальний час :) І Різдво ще попереду.

Невідомі дотепники, які зробили цей світський рімейк духовного канту Симеона Полоцького "Єгда од Вавілона плін бивший із Сіона" (псалом 125), розпочали пісню з хуліганських рядків "Співаєм, скачем, пляшем, Руками плещем, машем. Всі печалі забивши, Вином ся звеселивши", а закінчили урочистим славослів'ям "Сотвори, Господи, даруй нам, Господи, многая літа!".

Чого всім і бажаємо. Спасибі, що були з нами. Будьмо разом і наступного року.

Дивіться також: "Як козаки Різдво святкували. Не Гоголь"

Допоможіть історичній правді! 1 000 000 на день народження

Ми існуємо на пожертви наших читачів. Без цієї допомоги «Історична правда» перестане існувати. Якщо ви вважаєте, що подальше існування "Історичної правди" необхідне українському суспільству – прочитайте цей текст до кінця!

Перша академічна нерухомість: як пансіон графині Левашової став власністю Української академії наук

У Києві добре відомий триповерховий будинок по вулиці Володимирській, 54. З лютого 1919 року будинок є власністю Академії наук, це штаб-квартира Президії НАНУ. Власністю Академії він став завдяки Павлу Скоропадському та його дружині Олександрі, Володимиру Вернадському, Агатангелу Кримському і... Антону Денікіну.

Петлюрівська Покрова. УНР на краю безодні

У жовтні 1919 року керманичі УНР уперше за весь час революції організували привселюдну урочисту присягу на вірність українській республіці. Ця подія залишила слід у пам`яті багатьох учасників визвольних змагань, хоча й не змінила перебіг війни за українську державність.

Генерал Петро Григоренко. Таврія, Москва, "психушка", Нью-Йорк

Радянський офіцер, комуніст, антисталінст, жертва каральної психіатрії, захисник і друг кримськотатарського народу, член Московської Гельсінкської Групи і Закордонного Представництва УГГ, а також син, чоловік і батько – це лише частина ролей, які довелося прожити уродженцю Запоріжжя.