Спецпроект

В Афінах відкриється новий Музей грецького народного мистецтва

В Афінах в 2015 році відкриється новий Музей грецького народного мистецтва, який розміститься в 18 старих будинках на Монастіракі, розташованих навколо типового афінського дворика.

Про це пише Интерфакс-Россия

Дворик, що "прожив" з пізньоосманського періоду до початку ХХ століття, розташований між Римським форумом і Стародавньої агорою, в межах вулиць Адріану, Ареос Кладу і Врісакіу, які вже знаходяться в процесі реставрації, з метою відновлення початкового вигляду. Роботи проводяться дирекцією по відновленню старих і сучасних пам'ятників міністерства культури.

Музей буде мати три основні відділи. Перший відділ - "Звідки ви / де ми знаходимося?", Який буде присвячений архітектурі й розвитку містобудування в межах історичного центру міста Афіни. Крім того, тут буде розміщена інформація про греків діаспори та еміграції, а також дані про сім'ї, які проживали в цьому кварталі в різні періоди часу.

Другий відділ: "Де проживали / де ви живете?", В якому буде надана інформація про будівельні матеріали, а також про професійний і традиційний способи будівництва.

Третій відділ - "Як розважаються / Як ви розважаєтесь?" - присвячений Народному театру тіней і його головному герою Карагезісу, а також текстильному виробництву і майстерності вишивки.

Народний одяг з різних районів країни буде представлений ​​в будинку родини Драгумі, в той час як інформація про релігію і Елладську православну церкву буде дана у відновленій церкві Святого Єлисея, де співали Олександр Пападіамантіс і його двоюрідний брат Олександр Мораітідіс.

Екскурсія буде починатися з мечеті Тсісдаракі (навпроти станції "Монастіракі"), а потім, по вул. Ареос, відвідувач прийде до головного входу музею. У музею буде ще три входи, які будуть відкриватися тільки в разі потреби.

Оригінальні презентації, аудіовізуальні засоби, цифрові експонати, інтерактивні карти доповнять всі тематичні розділи з тим, щоб якнайкраще представити багату музейну колекцію, яка охоплює період грецької культури з 1750 по 1960 рік.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.