Спецпроект

Комендант харківського гуртожитку влаштував музей

Комендант гуртожитку юракадемії в Харкові, Костянтин Малютін, облаштував музей. У двох кімнатах на першому поверсі стандартного дев'ятиповерхового гуртожитку зібрані старовинні речі, починаючи з часів Запорізької Січі і закінчуючи сучасною Україною, але найбільше в експозиції предметів, пов'язаних із Другою світовою війною і радянським періодом.

Про це пише segodnya.ua. 

 

Ідея створити музей при гуртожитку у коменданта з'явилася три роки тому. "Я сам за освітою історик, 29 років відслужив в армії, завжди цікавився Другою світовою. А кілька років тому вирішив організувати стенд "Україна в огні", присвячений подіям 1941 року, щоб показати, які ми терпіли тоді поразки", - розповідає Малютін.

Кинувши клич серед студентів, комендант тільки і встигав приймати раритети. Каністру з написом німецькою привіз студент з Західної України, інші відшукали вдома на горищах військову форму, листи, ордени і навіть прялку.

В окремому куточку підполковник відтворив атмосферу радянського житла: на столику стоїть самовар і стакани в металевих підстаканниках, друкарська машинка і навіть старовинний патефон, який і зараз видає мелодійні звуки вальсів.

Представлена ​​тут і еволюція прасок: від чавунного до найсучаснішого. Поповнювали колекцію і співробітники гуртожитку. "Мого батька на війні нагородили чотирма орденами Червоної Зірки, це дуже рідкісний випадок. Ось тим, що в мене залишилося, я і поділилася з музеєм", - говорить співробітниця Ніна Кузьміна. Студенти проводять чимало часу в музеї, розглядаючи експонати, заглядають сюди і учні інших вузів.

 

Теми

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.