Спецпроект

Російський музей представив у Швейцарії роботи Марка Шагала

Виставка, яка складається з 90 картин Марка Шагала, написаних у 1911-1922 роках, відкрилася в Цюріху. Серед експозиції є вісім картин і графічних робіт, наданих для виставки Державним Російським музеєм.

Про це пише novostimira.com.

На виставці Chagall - meister der modern, яка триватиме до середини травня, можна побачити найвідоміші твори художника: "Блакитні коханці", "Червоний єврей", "Дзеркало" і "Прогулянка".

Ця виставка - результат ефективної роботи Kunsthaus Zurich і Tate Liverpool. Для неї були відібрані картини з найбільших американських, європейських і російських колекцій: Центру сучасного мистецтва ім. Ж. Помпіду (Париж), Музею С. Гугенхайма (Нью-Йорк), Третьяковської галереї (Москва), Російського музею (Санкт-Петербург), Тейт (Лондон).

За словами директора цюріхського музею Крістофера Бекера, картини Шагала показують тут не вперше, хоча його остання виставка була вже досить давно.

На цій виставці представлений найцікавіший період творчості майстра, коли відточували його стиль і вироблялися основні художні ідеї.

Після Цюріха експозиція відправиться в галерею Тейт, в Ліверпуль.

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.