На Сумщині "свободівці" зруйнували пам'ятник Леніну. ФОТО, ВІДЕО

У м. Охтирка на Сумщині більше 10 прихильників партії "Свобода" на чолі з нардепом Ігорем Мірошниченком зруйнували пам’ятник Володимиру Леніну.

Про це повідомляє УП з посиланням на сайт МВС.

Депутат Мірошниченко особисто заліз на монумент, почепив трос, а далі за допомогою вантажівки споруду було завалено.

Hа численні попередження міліції про вчинення порушниками хуліганських дій учасники акції не звертали уваги, повідомляє міліцейський сайт.

Фото з сайту МВC

Спроби правоохоронців припинити порушення порядку завершилися тим, що вантажівка була скерована у бік стражів порядку.

Mіліція затримала усіх учасників подій і доставила до Охтирського міськвідділу. Серед них "місцевих жителів не було, проте багато приїхало з Києва, є серед учасників акції й раніше судимі", пише прес-служба МВС.

 

За фактом хуліганських дій працівники міліції розпочали кримінальне провадження згідно із ст. 296 КК України "хуліганство".

MВС підкреслює, що "декотрі народні обранці, користуючись своєю "депутатською недоторканістю", проявляють повну зневагу до Закону та втягують звичайних громадян у протиправну діяльність, за яку їм потім доведеться відповідати.

Про інші випадки пошкодження пам'ятників читайте на ІП за тегом "вандалізм".

"В СССР инвалидов нет!..". Як люди з інвалідністю відстоювали свої права в СРСР

Сприйняття інвалідності було різним в кожний історичний період. Радянська парадигма визначала інвалідність як патологію або дефект, який необхідно було виправити. У період правління Леоніда Брежнєва характерним було створення мережі спеціалізованих закладів – будинків-інтернатів та функціонування лікарняно-трудових експертних комісій. Ці структури як раз-таки й мали повернути людину з інвалідністю до «нормального» життя через відновлення спроможності до праці.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.