Спецпроект

В одеській комуналці відкрився музей The Beatles

Одесит Тимур Ополінський, колекціонер символіки Beatles, відкрив музей групи в комунальній квартирі. Відвідування музею безкоштовне, але вхід відкритий тільки для шанувальників гурту.

Про це пише rockyou.kiev.ua.

Колекціонувати речі з символікою ліверпульської четвірки почав ще батько Тимура. У самого ж власника ексклюзивного зібрання це хобі з 7 років. Тепер дві кімнати комуналки заповнені речами, привезеними з різних кінців світу. Це платівки, диски, тексти пісень, плакати, фотографії, значки, прапорці, відеозаписи, книги, блокноти, ручки, попільнички, будильник, кружка і вино із символікою "бітлів".

Ціни на колекційні предмети можуть бути різними, і якщо остання покупка - футболка з зображенням бітлів - коштує всього 150 грн., то найдорожчий експонат коштує 1,5 тис. доларів. Тимур за ці гроші в Туреччині купив сертифікований позолочений зі шкіряним ремінцем наручний годинник англійського виробництва. На всіх деталях розкішного аксесуара, який зберігається в дерев'яному футлярі у вигляді гітари Джона Леннона, виведений відтиск Beatles.

Колекціонер з гордістю показує марку з портретом Джона Леннона, яку йому подарувала вдова музиканта Йоко Оно. "Уявляєте, я з нею говорив по телефону. До мого дзвінка головний бітломан СРСР Коля Васєчкін розповів Йоко, що я хочу відкрити музей. Після цього вона погодилася подарувати мені марку, хоча в світі їх залишилося всього 80 штук" - із захопленням говорить Тимур.

На стіні музею-квартири красується невелике, і як здається на перший погляд, звичайне дзеркало. Але якщо в нього дивитися кілька хвилин, то в склі оживе Джон Леннон! Обриси зірки до того реальні, що дух захоплює. А потім привид починає спілкуватися - над головою співака з'являється напис англійською мовою: "Так, я Джон Леннон". Справа в тому, що саме ці слова були останніми, які він виголосив. Коли до пораненого кулею людини підбігли поліцейські і запитали: "Хто ви?", Співак відповів: "Так, я Джон Леннон!".

За словами Тимура, у світі налічується всього 500 таких дзеркал. У сім'ю Ополінських воно потрапило абсолютно випадково. Батько колекціонера, перебуваючи в Сінгапурі, зайшов у магазині в примірювальну й побачив на стіні привид Джона Леннона. Він сторопів і попросив продавців познайомити його з господарем гіпермаркету. Чоловіки довго торгувалися, і одеситу вдалося здобути трофей за 100 доларів, адже 20 років тому це були великі гроші.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.