Спецпроект

Франкфуртський музей представляє пам'ятки світової культури

У Німецькому архітектурному музеї (Deutsches Architekturmuseum) у Франкфурті-на-Майні в середу, 6 лютого, відкрилася виставка, що розповідає про об'єкти Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в Німеччині.

Про це пише dw.de.

Серед експонатів - виконаний з дерева макет церкви Святого Михайла в нижньосаксонському Гільдесгаймі, зведеної близько 1050 року. В експозиції представлені робочі екскізи абстрактних вітражів, виготовлених для знаменитого Кельнського собору відомим сучасним німецьким художником Герхардом Ріхтером. Відвідувачі можуть побачити також зразок плитки, що застосовувалася для облицювання побудованого в середині XVIII століття палацу Аугустусбург в Брюле (Північна Рейн-Вестфалія), металева шафка з колишнього сталеливарного заводу "Фельклінгер Хютте", побудованого в 1873 і знаходиться під охороною ЮНЕСКО як пам'ятник індустріалізації, чимало інших різноманітних експонатів.

У списку об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в Німеччині значиться 37 найменувань. За кількістю таких об'єктів ця країна займає п'яте місце в світі, поступаючись Італії, Іспанії, Китаю та Франції. У число найбільш значимих пам'ятників входять Ахенський собор (VIII - IX століття), собор в Шпайєрі (XI століття), резиденція єпископа з парком і палацовою площею в Вюрцбурзі (XVIII століття), античні ворота Порта Нігра, кафедральний собор і церква Лібфрауенкірхе в Трірі ( I-III століття), монастир і надбрамна капела в гессенському місті Лорш (VIII-IX століття), пам'ятні місця Мартіна Лютера (Martin Luther) в східнонімецьких містах Айслебен і Віттенберг (XV-XVI століття).

Крім макетів, в експозиції представлені фотографії, картини та графіка, різноманітний інформаційний матеріал. Особлива увага приділяється проблемам збереження пам'яток Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в контексті сучасного розвитку міст і регіонів.

Виставка працює до 26 травня.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.