З'явився сайт про міжвоєнну жіночу прозу

У січні 2013 року відкрито сайт "Дівчата райського яблука", присвячений жіночій прозі міжвоєнного двадцятиліття (1920-40 рр.).

Мета проекту – дослідити феномен цієї прози, а також поширити маловідомі твори українських та польських письменниць та простежити паралелі між літературами сусідніх народів (українського та польського).

Адреса сайту "Дівчата райського яблука" - divczata.org.

"Справа в тому, що я з підліткових років дуже любила дилогію польської письменниці Гоявичевської "Дівчата з Новолипок" і "Райська яблуня", - пояснює одна з засновниць сайту, яка водночас є автором ІП, котрий пише під псевдонімом Антоніна Гординська. - Схоже, що це поєднання було якоюсь мірою культовим у 20-30 роки, в дуже різних творах дуже різних письменниць раз за разом повторювалися мотиви чи то духовного формування тодішніх "дівчат", чи то пошуки ними таємничого райського саду. От і вийшли в нас "Дівчата райського яблука"."

Робота над створенням сайту тривала від липня 2012 року.

Проект реалізують особи, що в рамках своїх літературних та наукових інтересів прагнуть поширити цікаві, незнані сторінки української літератури в європейському контексті. 

Для тих читачів, яких цікавить передусім історична проза, вже можна запропонувати підбірку творів Наталени Королевої - "Сон тіні", "1313", "Без коріння", а також "Марусю" Марко Вовчок. В найближчих планах дилогія Катрі Гриневичевої "Шестикрилець" і "Шоломи в сонці".

Зв'язатися з сайтом можна за адресою divczata@gmail.cоm.

Як відомо, у березні 2012 року відкрився український сайт, присвячений жіночій/ґендерній історії.

Дивіться також інші матеріали ІП за темами "Література" і "Ґендер"

Година папуги. Діти пишуть Сталіну

Чапський чув, як тут кажуть: "То чорт дорогою іде". Нібито, якщо кинути у вихор сокирою — потече кров. Дивні тут забобони. Учора ті "чорти" вилися попід ногами і перебігали дорогу збудженим і усміхненим колегам Чапського. Він заздрив щастю колег, які вже пішли за колючий дріт і табірні мури у далекий, широкий світ.

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина І

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.

Лютнева драма президента Бенеша

За столом в кабінеті президента Чехословаччини на Празькому Граді сидів сивий хворий чоловік. Президенту Едвардові Бенешу було лише 63 роки, проте постійні хвороби і тиск з боку політичних опонентів цілковито виснажили його. Президент щойно підписав призначення нового комуністичного уряду. Його держава, яку він власноруч засновував, будував і за яку бився десятиліттями, провалювалася в морок комуністичної диктатури. І під вироком Чехословаччині стояв його, Едварда Бенеша, підпис. Одного з найбільших демократів в історії центральної Європи ХХ століття.

Панас Мирний у 1917 році. Живий і голодний статський радник

Ні, Панас Мирний не помер у ХІХ столітті. Він та Іван Нечуй-Левицький - два письменники-класики, хто пережив революцію. І хоча його роман "Хіба ревуть воли, як ясла повні" вивчали в школі всі без винятку покоління українців, для більшості цей факт - неабияка новина.