Спецпроект

У Харкові може з'явитися політехнічний музей

Харківські вчені запропонували заснувати політехнічний музей, в якому діятиме постійна експозиція про академіка Володимира Вернадського.

Про це повідомляє МГ "Об'єктив" із посиланням на вченого секретаря Північно-Східного наукового центру НАН Олександра Коюда. За його словами, про це йшлося на спільному засіданні ради цього центру, Міносвіти, Ради ректорів Харківського вузівського центру, присвяченому 150-річчю з дня народження академіка Володимира Вернадського.

 

"Учасники спільного засідання в своїх доповідях відтворили життєвий шлях Володимира Вернадського, який народився в Санкт-Петербурзі 12 березня 1863, а гімназичні роки провів у Харкові. Видатний вчений, який прожив 82 роки, засновник біогеохімії та радіогеології, автор семисот наукових праць в галузі філософії, природознавства та наукознавства, він став першим президентом створеної за його ініціативою в 1919 році Академії наук УРСР - нині Національної академії наук України", - нагадав Коюда.

За його словами, НАН України в наступному році відзначить 95-річчя з дня свого заснування. Вищою нагородою цього престижного закладу є золота медаль ім. Вернадського.

Прем'єр-міністр України Микола Азаров розчарований недостатнім висвітленням у ЗМІ такої знаменної дати, як 150-річчя з дня народження відомого академіка Володимира Вернадського.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.