На Київщині відкрили пам'ятний знак на честь воїнів УНР. ФОТО

В селі Гнатівка Києво-Святошинського району Київської області відбулось урочисте освячення меморіальної дошки, присвяченої Окремому Запорізькому загонові армії Української Народної Республіки.

Про це ІП повідомили у благодійній ініціативі "Героїка".

Саме у Гнатівці в 1918 році розпочалось створення регулярної української армії. Це сталося тоді, як рештки українських військ після завзятих 10-денних вуличних боїв у Києві під тиском радянських армій В. Антонова-Овсієнка та М. Муравйова змушені були відступити зі своєї столиці на захід – у бік Житомира.

Цвинтарна каплиця, 1905 року будови

У Гнатівці, під керівництвом виконувача обов’язків військового міністра Олександра Жуківського було здійснено переформування всіх наявних військ в Окремий Запорізький загін – перше регулярне збройне формування Української Народної Республіки.

Меморіальна дошка на стіні каплиці

Базальтову таблицю, що розповідає про цю визначну подію в історії нашого війська, встановили на стіні православної каплиці, котра була свідком зародження Окремого Запорізького загону.

 

Згодом бійці загону вели переможні бої з більшовиками за Житомир та Бердичів, а вже 1 березня 1918 р. столиця України була звільнена запорожцями від червоних.     

 Клуб військово-історичної реконструкції "1-й Кінний полк Чорних Запорожців Армії УНР"

Попри снігопад та сильний вітер біля старої цвинтарної каплички зібралось чимало людей: духовенство Української Православної Церкви Київського Патріархату, офіцери Збройних Силу України, мешканці Гнатівки та сусідніх населених пунктів.

Благодійна ініціатива "Героїка" - громадський рух, який ставить на меті відродження українських військових поховань, встановлення пам’ятників та пам’ятних знаків на честь борців за незалежність України.

 Всі фото: Олена БОКЛІНКА

Від часу появи (2010 р.) "Героїка" встановила більше 20 монументів та пам’ятних знаків у Києві, Херсонській, Рівненській, Івано-Франківській, Черкаській, Тернопільській, Хмельницькій та Київській областях.

 

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.