Спецпроект

Заради елітного житла тихцем зносять рештки Берлінського муру. ФОТО

Сьогодні на світанку у столиці Німеччини за підтримки поліції були демонтовані чотири сегменти Берлінського муру на найдовшій із його збережених ділянок, що носить назву East Side Gallery ("Східної галереї").

Про це повідомляє DT.ua.

Секція стіни була розібрана для того, щоб відкрити дорогу для зведення житла класу люкс - незважаючи на масові протести активістів, які закликали зберегти цей історичний об'єкт у недоторканності.

Роботи зі зняття фрагментів стіни проходили під охороною правоохоронних органів; всього до East Side Gallery було стягнуто близько 250 поліцейських.

Фото: local.de

Після демонтажу в стіні утворилася діра у п'ять метрів завширшки, в якій встановили ворота. Це буде проїзд до будівельного майданчика, де планується звести елітний житловий будинок висотою 63 метри, а також 23-метровий пішохідний міст через річку Шпрее.

Рішення про знесення цього відрізка раніше викликало обурення городян, у зв'язку з чим роботи довелося зупинити. На акцію протесту зібралися від 7 до 10 тисяч осіб. Вони заявили, що не можна допустити руйнування найдовшої ділянки стіни і забудови парку на Шпрее.

 

Крім того, протестанти назвали неприпустимим будівництво житлової висотки на колишній "смузі смерті": за часів Холодної війни прикордонникам НДР дозволялося відкривати вогонь по тих, хто намагався нелегально перетнути кордон. У даному випадку такою "смугою смерті" була якраз територія між берегом Шпрее і муром.

Берлінський мур, який розділив місто на "соціалістичну" і "західну" частини, був споруджений на початку 1960-х років. Після об'єднання Німеччини у 1989 році більшу частину стіни було знесено, проте в декількох місцях бетонні блоки збереглися.

East Side Gallery є найдовшою зі збережених ділянок - вона тягнеться уздовж вулиці Мюленштрассе більш ніж на 1,3 км.

 

У 1990 році цей сюжет був розписаний яскравими графіті художниками зі всього світу і відтоді є однією з берлінських пам'яток, охоче відвідуваних туристами.

Дивіться також інші матеріали ІП за темою "Забудова"

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.

Переможний бій Чорних Запорожців під командою латвійця Карліса Броже

"Гаряче було москалям не так від травневого сонця, як від вогню Чорних пластунів та від влучної стрілянини гарматчиків". 30 травня 1920 року відбувся переможний бій "Чорних запорожців" над більшовиками біля села Вербка поблизу Вінниці

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.