Москаль обурився тим, що в Україні продаються нацистські сувеніри. ФОТО

Народний депутат Геннадій Москаль придбав у магазині "Воєнторг" речі з символікою Третього рейху.

Про це Москаль написав у своєму фейсбуку.

"Оці, так звані сувеніри, я придбав вчора за 350 грн в київському магазині "Воєнторг-ДіСі" (на проспекті Возз’єднання,1) як доказ того, що в Україні вільно продається фашистська і нацистська символіка", - написав депутат.

 Фото з ФБ Москаля

"Це якийсь маразм - в Україні, яка чи не найбільше постраждала від Другої світової війни, пережила фашистську окупацію й трагедію в Бабиному Яру в різних точках продається ця гидота", - зазначив Москаль.

За словами нардепа, "виходячи з того, що ми, попри бажання влади, все ще хочемо до Європи (де за такі сувеніри передбачена кримінальна відповідальність)", він зареєстрував законопроект про заборону на законодавчому рівні використання фашистської символіки.

У квітні 2012 року депутати Львівської міської ради вдруге ухвалили рішення про заборону використання символіки СРСР, комуністичної та нацистської символіки на території міста. У травні суд у Львові відмінив цю заборону, повторно легалізувавши в місті серп, молот і свастику.

У листопаді 2011 року в аеропорту Бориспіль була припинена спроба торгівлі сувенірними ляльками Сталіна.

В лютому 2011 року у Верховній Раді України вже було зареєстровано проект закону, який передбачає кримінальну відповідальність або штраф до 17 тисяч грн за "пропаганду, публічне схвалення тоталітарної ідеології та практики комунізму і нацизму".

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.