Спецпроект

Злочинець пробрався в музей, щоб відпиляти бивень у слона

Молодий француз пробрався в ніч з п'ятниці на суботу до паризького Музею природної історії і відпиляв бензопилою бивень слону, що належав королю Людовику XIV.

Про це пише bagnet.org.

Злодій був затриманий правоохоронцями за кілька хвилин після події, в його рюкзаку було виявлено відпиляний шматок.

Слон був подарований Людовіку португальським монархом в 1668 році. У 1681 році тварина померла у звіринці Версаля. За кілька десятків років останки слона були передані Музею природної історії. Скелет величезного ссавця виставили в галереї порівняльної анатомії.

На думку музейних співробітників, злочинця в першу чергу цікавила цінна слонова кістка. У музеї запевнили, що реставрацію зробити відносно легко, техніка відновлення бивня буде застосовуватися така ж, як і для зуба, тим більше, що від нього був відрізаний один великий шматок вагою близько 3 кг.

Зловмисник пробрався в будинок музею, подолавши високий паркан і розбивши вікно товщиною 8 мм. Опинившись в галереї, він завів бензопилу і відпиляв кусок лівого бивня - порядку 90% його видимої довжини. Буквально за пару хвилин спрацювала тривога, і чоловік кинувся бігти. За словами поліцейських, коли вони прибули на місце події, вони побачили ще працюючу бензопилу. 

Паризький Музей природної історії, в якому зберігаються близько 62 млн експонатів, вважається однією з провідних установ подібного типу в світі поряд з лондонським Музеєм природознавства. Щорічно його галереї відвідують близько 1,9 млн туристів.

Теми

Путін про пакт Молотова-Ріббентропа, Голокост і Бабин Яр: неоімперські амбіції та інструменталізація історії

Останнім часом помітно зросла активність російського президента у висловленні оцінок про історичні події та явища минулого. Зокрема це стосується чітко означеної європейцями ролі Сталіна і Гітлера у розв’язанні Другої світової війни, а також проблематики антисемітизму та Голокосту. Ще не вщухлі суперечки довкола виступу Владіміра Путіна 23 січня 2020 року в Єрусалимі, який ним сповна був використаний для пропаганди історичного наративу Кремля, і знову дискусія в світових медіа. Цього разу у зв’язку з публікацією 19 червня 2020 р. статті«75 років Великої Перемоги: спільна відповідальність перед історією і майбутнім», в якій, серед іншого, Путін згадує і про Пакт Молотова-Ріббентропа, і про Голокост, і про Бабин Яр…

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?