У Києві - виставка про єврейські аграрні колонії на Півдні України

Центр юдаїки Національного університету "Києво-Могилянська академія" запрошує на відкриття історико-культурної виставки "Євреї на землі: Агро-Джойнт та сільськогосподарські колонії Південної України у 20–30-ті роки ХХ ст.".

Відкриття виставки відбудеться 14 квітня 2013 року о 15:00 у Національному музеї Тараса Шевченка за адресою: Київ, бульвар Тараса Шевченка, 12.

На виставці представлено матеріали, які висвітлюють становлення та розвиток єврейських сільськогосподарських поселень на території України – від середини XIX ст. до кінця 1930-х років.

На початку 1920-х років Американський єврейський об’єднаний розподільчий комітет "Джойнт" підтримав проект відновлення єврейських колоній Південної України й уклав угоду з урядом СРСР.

У червні 1924 року було утворено сільськогосподарський підрозділ – Агро-Джойнт, основним завданням якого стала допомога (фінансова, кадрова, технічна, матеріальна тощо) колективам переселенців і який працював у СРСР до 1938 р.

 Афіша заходу

Виставку значною мірою створено на матеріалах книги М. Міцеля ""Остання глава": Агро-Джойнт у роки Великого терору" (Київ: Дух і Літера, 2012, рос.) та архівних зібраннях Центру юдаїки НаУКМА.

Особливу увагу в експозиції приділено фінальному етапу праці Агро-Джойнта в СРСР та її результатам, а також репресіям 1937–1938 років проти працівників цієї організації.

На виставці експонуються унікальні документи та фотографії щодо діяльності Агро-Джойнта в Україні та існування єврейських колоній, тематичні та агітаційні плакати 1920–1930-х рр.

Життя колоній ілюструють малюнки Марка Епштейна (із зібрання Національного художнього музею України). Частину експозиції складають сільськогосподарські знаряддя Півдня України початку ХХ ст. (із колекції Національного центру народної культури "Музей Івана Гончара").

Представлені окремі експонати з колекцій Вахтанґа Кіпіані та Ігоря Гольфмана, а також з архіву Йосифа Зісельса. Виставку супроводжує показ документального фільму "Євреї на землі" (СРСР, 1927 р.).

Виставку організовано за підтримки Київського офісу Джойнта.

Дивіться також інші матеріали за темою "Євреї"

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.