Спецпроект

Садиби Мурашка та Сікорського стануть музеями

За пропозицією УТОПІК та ІКОМОС в садибах Мурашка та Сікорського можливо створять музей та культурний центр.

Про це пише prostir.museum/ua.

Це питання було винесено в порядок денний спільного засідання колегії Київської організації Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, членів бюро Українського Національного комітету ІКОМОС за участю Міністерства культури України, представників Мінрегіонбуду України, КМДА, Національного заповідника "Софія Київська" та громадських організацій м. Києва, яке відбулося 11 квітня 2013 р. в НЗ "Софія Київська".

З метою вирішення подальшої долі видатних пам'яток історії та архітектури, громадськості на розгляд було представлено три проектних пропозиції щодо реставрації та пристосування історичних садиб: родини Мурашків (вул. Мала Житомирська, 14), авіаконструктора І. Сікорського (вул. Ярославів вал, 15-б) і будинку по вул. Ярославів вал, 1.

За пропозиціями співдоповідача з цього питання, наукового співробітника відділу історичних досліджень заповідника Марії  Арсенян, на базі зазначених пам’яток (після їх реставрації, реабілітації та пристосування) пропонується створити культурно-мистецькі центри і музейні заклади відповідного спрямування тощо.

Усі представлені розробки були виконані колективом Національного заповідника "Софія Київська" на виконання рішень 36-ї сесії Комітету Всесвітньої Спадщини ЮНЕСКО з метою внесення пропозицій по охороні та збереженню буферної зони ансамблю споруд Софійського собору до Генерального плану м. Києва. Цю позицію цілковито поділяє Міністерство культури України.

В свою чергу, присутній на засіданні начальник Департаменту містобудування та архітектури КМДА, головний архітектор м. Києва Сергій Целовальник підтримав запропоновану розробниками концепцію та запропонував винести це питання на розгляд архітектурно-містобудівної ради м. Києва.

Теми

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.

Переможний бій Чорних Запорожців під командою латвійця Карліса Броже

"Гаряче було москалям не так від травневого сонця, як від вогню Чорних пластунів та від влучної стрілянини гарматчиків". 30 травня 1920 року відбувся переможний бій "Чорних запорожців" над більшовиками біля села Вербка поблизу Вінниці