Спецпроект

Флеш-моб - дивовижна реклама музею в Амстердамі. ВІДЕО

З нагоди відкриття відреставрованого Державного музею Нідерландів у його стінах провели акцію, присвячену головному артефакту Rijksmuseum - картині Рембрандта "Нічна варта".

Як ІП вже повідомляла, в Нідерландах після десятирічної реконструкції офіційно відкрито Державний музей - Rijksmuseum. В урочистій церемонії взяла участь королева Беатрікс, яка, виголосивши промову перед 10-тисячним натовпом, повернула золотий ключ.

Після реставрації тільки один з восьми тисяч експонатів зайняв своє колишнє місце - картина "Нічна сторожа" Рембрандта, яка є головним артефактом експозиції.

 "Нічна варта"

З нагоди відкриття музею в його стінах було проведено флеш-моб, присвяченій "Нічній варті". Це вірусне відео зі слоганом "Наші герої повернулися!" стало чудовою рекламою Rijksmuseum:

Державний музей є однією з основних туристичних визначних пам'яток Амстердама. Він заснований в 1808 році братом Наполеона I, королем Голландії Луї Бонапартом. Більшу частину художньої колекції музею складають роботи голландських майстрів XV-XIX століть, зокрема, Рембрандта, Яна Стена, Яна Вермеєра та інших.

"Нічна варта" - усталена назва однієї з найвідоміших картин Рембрандта "Виступ стрілецької роти капітана Франса Баннінга Кока і лейтенанта Віллема ван Рейтенбюрга", написаної у 1642 році на замовлення громадської міліції Амстердама. З 1885 року - у Державному музеї.

Дивіться також інші матеріали за темою "Реклама"

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.