Чехія підтримає Меджліс у поверненні статусу

Перший віце-прем’єр-міністр та міністр закордонних справ Чеської Республіки Карел Шварценберг прийняв делегацію кримських татар, яку очолив голова Меджлісу та колишній радянський дисидент Мустафа Джемілєв.

Про це повідомляє посольство Чехії в Україні.

Голова Меджлісу попросив міністра про підтримку в організації міжнародної конференції, яка мала би займатися питаннями юридичної позиції кримських татар, їхніх представництв у місцевих органах державної влади, доступу до навчання національною мовою та сільськогосподарських угідь та іншими питаннями, які залишаються невирішеними двадцять років після їхнього повернення з депортації в Центральній Азії.

Міністр Шварценберг висловив занепокоєння найновішими проявами національної та релігійної нетерпимості в Криму та підтримав зусилля Меджлісу, які вважає законною та демократичною репрезентацією корінних жителів Криму, щодо організації Міжнародного форуму, який мав би вирішити питання статусу кримських татар.

Дивіться також інші матеріали за темою "Кримські татари"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.