Спецпроект

Львівський депутат: "Українців і поляків хочуть штучно посварити"

Депутат Львівської обласної ради від Народного руху України Святослав Шеремета стурбований тим, як офіційна польска сторона трактує історичні українсько-польські стосунки

"Надзвичайне стурбування викликає те, як нині у Польщі трактують українсько-польські відносини 1942-1947 років, особливо виокремлення з цього контексту подій на Волині 1943-го. Ми бачимо велику істерику в польських ЗМІ, дискусію щодо подій на Волині, яку не можна назвати історичною, а лише політичною чи точніше політтехнологічною. І, на превеликий жаль, офіційні польські особи підтримують позицію радикальних шовіністичних організацій", – заявив Святослав Шеремета на пленарному засіданні Львівської обласної ради 2 квітня.

Рухівець також зазначив, що в польському Сеймі було створено групу "У справах Східних Кресів Польщі", до якої увійшли 25 депутатів.

"Насторожує й те, що у Варшаві планують спорудити меморіал "жертвам Волині", на якому випишуть 4 тисячі населених пунктів, в яких українці нібито вбивали поляків. Це абсолютний маразм, що не відповідає історичній дійсності. Немає такої кількості населених пунктів на Волині. Це блеф і політична технологія", – наголосив Святослав Шеремета.

"Також надзвичайно турбують заходи, які в липні планують проводити у Радимно, поблизу українського кордону. Йдеться про так звану "реконструкцію волинських подій". Виникає питання: яку реконструкцію там проводитимуть? Це буде лише однобока позиція. Зазначу, що польська сторона організовує історичні конференції щодо волинських подій, на які не запрошує українських істориків. Ми бачимо бажання польської сторони показати поляків у ролі жертв, а українців – у ролі вбивць. Це неприпустимо та не дружньо стосовно України. Окрім цього, йде маніпуляція з цифрами. Якщо Армія Крайова у своїх звітах писала про 15 тисяч жертв із польського боку, то нині в Польщі говорять про 50, 60, 100, 200 та навіть 500 тисяч жертв. Цей абсурд не сприятиме порозумінню між нашими народами і побудові спільного майбутнього", – зазначив Святослав Шеремета.

"Потрібно провести об'єктивне дослідження цих подій. Адже це був українсько-польський конфлікт 1942-1947 років. Його не можна розглядати окремими частинами. Конфлікт розпочався із "пацифікації" на Галичині, зі знищення українських православних церков на Холмщині, вбивств українців на Холмщині, які потім дійсно переросли в піковий конфлікт на Волині 1943-го. А потім у 1944-1946 роках відбулися події на Закерзонні, де поляки масово вбивали українців, була й операція "Вісла". Це великий комплекс подій. Тому ми й ініціюємо проведення об'єктивного та всебічного висвітлення україно-польського конфлікту 1942-1947 років", – додав рухівець.

Депутат зазначив, що обласна рада започатковує серію "круглих столів", на яких розглянуть усі аспекти українсько-польських стосунків у 30-40-х роках ХХ століття, зокрема й подій на Волині. Також буде проведено наукову конференцію. Святослав Шеремета вже підготував проект відповідного рішення Львівської обласної ради. Він також зазначив, що потрібно провести упорядкування поховань жертв з обох сторін.

За інформацією "Львівської газети".

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.