Спецпроект

Музей-підводний човен у Гельсінкі відкритий після реконструкції

У Гельсінкі для туристів знову доступний фінський підводний човен Vesikko часів Другої світової війни, розташований на території фортеці Суоменлинна.

Протягом двох останніх років човен був закритий на реконструкцію, пише travel.ru.

Vesikko був створений в 1930-х роках і є єдиним збереженим з п'яти фінських підводних човнів воєнного часу. Це також єдина субмарина, якій вдалося під час війни потопити надводний корабель супротивника. Руйнування їй принесла не так війна, скільки час - довгий час об'єкт був покинутий, поки в 50-ті роки від повного руйнування його не врятували ветерани-підводники.

Vesikko знайшла притулок у фортеці Суоменлинна, а в 1973 році на її борту заробив музей. З часу відкриття субмарини як експозиції її відвідали понад мільйон чоловік. Музей працює в літній сезон, до 31 серпня, з 11:00 до 18:00; в решту часу човен можна оглянути тільки з боку.

Група островів Суоменлинна (Свеаборг) з комплексом потужної шведської фортеці і старої базою Балтійського флоту Російської імперії популярна як у туристів, так і у городян.

Крім підводного човна, тут можна побувати в чотирьох музеях, побачити найстаріший вітрильний корабель Фінляндії - "Алма", безліч мальовничих старовинних укріплень, виставок, Мистецький центр країн Північної Європи, а також відвідати кафе і ресторани.

Дістатися сюди можна тільки по воді, сівши на пором у Торговій площі (Kauppatori). Фортецю внесено до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО як унікальний історичний об'єкт, що зберіг свої пам'ятки і є при цьому повноцінним житловим районом.

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.