У Києві відбудеться фестиваль культури першої Речі Посполитої. ФОТО

У Києві відбудеться фестиваль польської культури "Гей, соколи!".

Про це ІП повідомили в Польській туристичній організації.

У рамках фестивалю буде відкрито "польову Польську амбасаду" Малопольського, Шльонського та Свєнтокшиського воєводств.

Найвідоміші в Польщі фольклорні колективи "Кракус" (Krakus), "Істебна" (Istebna), Свєнтокшиські чарівниці (відьми) упродовж двох днів співатимуть та вчитимуть охочих традиційним польським танцям.

 

Україну представлятимуть фольклорні гурти "Роксоланія", "Рожаниця", "Добривечір" та "Вулиця", а також кінний каскадерський підрозділ козаків селища "Мамаєва Слобода" під орудою наказного отамана Олега Юрчишина.

Козаки продемонструють феєричну кінно-каскадерську джигітовку із презентацією бойових стягів, зброї та гонору Польщі й України.

Гості фестивалю зможуть взяти участь у численних майстер-класах із давніх ремесел та трудових навичок. Для гостей на майдані також готуватиметься страви обох народів - від бігуса до куліша. Охочі зможуть дізнатися більше про шляхетський етикет Польщі з дегустацією старопанських і козацьких напоїв.

 

Також козаки "Мамаєвої Слободи" проводитимуть майстер-класи із шаблювання (фехтування на шаблях), стрільби з лука, метання бойової сокири та списа.

Бажаючі спільно з козаками зможуть покататись верхи на конях, а також на возі, поборотись із козацьким богатирем, а також узяти особисту участь у інших козацьких розвагах.

Пісня "Гей, соколи!" ("На зеленій Україні") авторства уродженця Київщини, українсько-польського композитора Тимка Падури (1801-1871), від якої узяв свою назву фестиваль

Організаторами Великого фестивалю польської культури "Гей, соколи!" є Polska Organizacja Turystyczna  та козацьке селище "Мамаєва Слобода".

Час і місце заходу: 1 червня 2013 року о 12:00. Київ, вул. Донця, 2, козацьке селище "Мамаєва слобода". Фестиваль триватиме два дні, 1 та 2 червня.

Дивіться також інші матеріали за темою "Фестивалі"

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.