Спецпроект

Музей "Тюрма на Лонцького" присвятить "Ніч музеїв" депортації татар

Цьогорічна "Ніч музеїв" до Міжнародного дня музеїв у "Тюрмі на Лонцького" приурочена 25-річчю повернення на батьківську землю кримських татар.

Про це ІП повідомили у музеї.

"З 18 по 20 травня 1944 року була проведена операція НКВД із примусового виселення кримських татар до Узбекистану, Казахстану, Таджикистану, - зазначив директор музею Руслан Забілий. - Переживши розстріли, знущання, голод і спрагу у 1944 році, кримські татари почали повертатись на рідну землю лише у 1989 році".

У музеї гостям пропонують живе спілкування із представниками кримськотатарської громади у Львові, лекцію про родинні спомини Аліма Алієва (організатора кримськотатарських фестивалів), документальну виставку "Депортація кримських татар", тематичні відео.

Увечері можна буде насолодитись народною музикою, мистецькими акціями з театром, поезією.

Час і місце: 16 травня  2013 року, 18:00-24:00. Львів, вул. Бандери, 1 (Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького").

Важливою частиною святкової програми стануть виступи струнного квартету доценту ЛНМА ім. М. Лисенка Тараса Менцинського, співи Романа Ковальчука та Софії Федини.

Як і щороку, у підвалах музею виставлятимуть зброю періоду визвольного руху українців у XX сторіччі.

Історичні реконструктори Товариства "Пам’ять" відтворюватимуть сцени із в’язничного побуту і влаштують для охочих інсценізацію слідчого допиту, а музейний художник-реставратор навчить самотужки виготовляти повстанські листівки підручними засобами.

До виставлених арештантських вишивок із Тернопільського історико-меморіального музею політичних в’язнів до Львова прибуде унікальний експонат - бронежилет голови Проводу ОУН(б) Ярослава Стецька. Також будуть представлені 30 оригінальних світлин провідника та його охоронців у Альпах.

Повна програма тут і тут. Вхід на усі заходи вільний.

Дивіться також: "Тюрма на Лонцького - в'язниця Гестапо та НКВД"

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?

Українці в Єгипті

Весною 1920 року до Єгипту прибуло біля 4500 біженців з колишньої російської імперії. Три чверті з-поміж них були українцями або «малоросами» українського походження. Усіх поселено у пустельний наметовий табір в Тель-ель-Кебірі (залізнична станція між Каїром і Суецьким каналом)

Гомельська офіцерська сотня: союзник чи ворог української держави?

1 березня 1918 року Гомель зайняли німецькі війська відповідно до Берестейського договору, а через кілька днів він був переданий разом з повітом до Української Народної Республіки. За тиждень до вступу німців Гомельський революційний комітет та Поліський комітет РКП(б) терміново евакуювались на схід.

Бандера і спорт: вболівав за «Мюнхен-1860», грав у баскетбол, обожнював лижі

Про життя Степана Бандери відомо чимало – що про український період і діяльність тут, що про польське та німецьке ув’язнення та життя в еміграції. Одна з частин біографії провідника, яка не має належного дослідження й бодай однієї цільної статті, – зацікавлення Бандерою спортом. Більшість історій вже обросла легендами та міфами. Що не дивно, коли мова йде про таку постать.