Рибак назвав Крути КрутАми. Регіони відмовилися вшанувати Квітку Цісик. ОНОВЛЕНО

Верховна Рада з другої спроби прийняла постанови про відзначення дат з дня народження академіка Вернадського, Василя Каразіна та вшанування героїв Крут, постанову по Квітці Цісик провалили.

Спочатку депутати від Партії регіонів та комуністи провалили три голосування по Вернадському, Каразіну та героям Крут, повідомляє УП.

Регіоналка Ганна Герман заявила, що її фракція не голосувала за постанову щодо Вернадського через непорозуміння.

"Сталося непорозуміння через те, що ми не розчули прізвища... Його треба виправити", - сказала депутат.

Після цього депутати домовились, що повернуться до переголосування цих постанов та проголосують решту.

Під час голосувань Партія регіонів і КПУ двічі провалили голосування про відзначення 60-річчя з дня народження співачки Квітки Цісик [напевно, думали, що це підпільниця УПА :) - ІП].

Крім того, вони провалили голосування про відзначення 150-річчя з дня народження Тимофія Бордуляка [письменника і священника УГКЦ з Галичини XIX-XX сторіччя - ІП].

Більшість підтримала постанови про  відзначення дат з дня народження академіка Вернадського, Василя Каразіна та вшанування героїв Крут.

При цьому, коли голова ВР Bолодимир Рибак оголошував постанову щодо героїв Крут, він назвав це боєм під КрутАми, переплутавши наголос.

За постанову про святкування подвигу героїв бою під Крутами проголосували 339 народних депутатів з 415 зареєстрованих в залі, повідомляє "День".

Автор постанови Олег Тягнибок, лідер партії "Свобода", запропонував щорічно святкувати подвиг героїв бою під Крутами на державному рівні, а також звернутися до президента України з проханням про подання звання "Героя України" українським студентам, які загинули в цьому бою.

Крім того, депутати проголосували за низку постанов про відзначення пам'ятних дат: 300-річчя з дня народження Івана Григоровича-Барського, 200-річчя з дня народження Семена Гулака-Артемовського, 100-річчя з дня народження Василя Свиди, 150-річчя з дня народження Євгена Петрушевича, 240-річчя з дня народження Василя Каразіна, 190-річчя з дня народження Костянтина Ушинського, 110-річчя з дня народження Наталі Забіли, 120-річчя з дня народження Василя Василька, 150-річчя з дня народження Владислава Городецького, 110-річчя з дня народження Бориса Гмирі, 150-річчя з дня народження Ольги Кобилянської.

Парламент також підтримав постанову про відзначення 1025-річчя заснування міста Лубни Полтавської області, 70-річчя Національного заслуженого академічного українського народного хору ім.Грігорія Вєрьовки й 100-річчя Національної музичної академії ім.Чайковського.

Дивіться також:

Янукович про Сталіна: "Тота-тота-тоталіризм"

2010: Янукович заплутався у слові "археологія". ВІДЕО

Що означає слово "шлепер"? СКАНИ

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.