Спецпроект

Чехи перетворили ядерний бункер на Музей холодної війни. ФОТО

Поблизу чеського села Мішов у колишньому сховищі ядерних боєголівок для радянських ракет відкрився музей холодної війни.

Про це пише obozrevatel.com.

Після розпаду СРСР бункер спочатку використовувався для зберігання чеських банкнот. Потім підземне сховище передали у відання міністерства культури, після чого влада вирішила зробити з нього музей.

Музей "холодної війни"

Як розповів директор музею Вацлав Вітовец, в експозиції представлені різні елементи радянського обладнання, дизельний двигун і велика кількість протигазів ".

На території Східної Європи було 12 таких сховищ. За словами істориків, на секретний об'єкт не пускали навіть членів чехословацького уряду, а жителі села і не підозрювали, що живуть біля ядерного арсеналу.

"Ми знали, що в лісі знаходилися військові бази, але ніхто і не підозрював, що тут були ядерні боєголовки. Всі чули, що вночі туди щось привозили. Однак, думаю, що навіть нашим вождям точно нічого не було відомо", - розповів журналістам житель Мішова.

У Чехії регулярно закликають не забувати жахи комуністичного режиму. Тут діє Музей комунізму, в якому детально розповідається про радянську повсякденності і політиці.

Теми

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.