Спецпроект

Оголошено конкурс наукових робіт про Голодомор як геноцид

До 80-х роковин Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору оголошує конкурс наукових студентських та аспірантських робіт про Голодомор 1932-1933 років як геноцид українського народу.

Організатори пропонують молодим науковцям дослідити такі теми: особливості та наслідки Голодомору в окремих регіонах чи населених пунктах; Голодомор у свідченнях очевидців; опір геноцидній політиці; взаємодопомога і порятунок голодуючих; соціальні, економічні, демографічні, психологічні аспекти Голодомору; Голодомор у національній пам’яті.

Конкурс має на меті посприяти дослідженням історії Голодомору 1932—1933 років серед молодих науковців та актуалізувати громадську думку щодо геноциду українців.

Роботи приймають до 1 жовтня. Переможці конкурсу (у двох групах: студентські та аспірантські) будуть відзначені дипломами та заохочувальними грошовими преміями (1-е місце — 2 000 грн, 2-е місце — 1 000 грн, 3-є місце — 1 000 грн).

Детальніше про умови участі читайте за посиланням.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".