Презентують книгу Сверстюка про Гоголя

У Києві відбудеться презентація нової книги відомого літературознавця, громадського діяча Євгена Сверстюка "Гоголь і українська ніч".

Учасники: літературознавець, професор Роман Веретельник, старший науковий працівник Національного музею літератури України Наталія Кучер, Любов Маринович, Петро Марусенко, мовознавець, провідний науковий співробітник Інституту української мови НАНУ Лариса Масенко, завідувач відділом слов’янських літератур Інституту літератури ім. Т.Шевченка НАНУ Павло Михед, директор Інституту філософії ім. Г.Сковороди НАНУ Мирослав Попович, літературознавець Олексій Сінченко, літературознавець Елеонора Соловей.

Головує правозахисник, віце-ректор Українського католицького університету Мирослав Маринович.

Час і місце заходу: 28 травня о 16:00. Київ, Національний музей літератури (вул. Богдана Хмельницького, 11).

У книзі зібрано твори, писані протягом трьох десятиліть – про Гоголя-романтика й гумориста, про сатирика і про релігійного мислителя, який взяв на себе непосильну місію – повернути Русь обличчям до Христа і поставити на дорогу правди й закону.

Трагічна постать, роздвоєний дух, мученик перехресть, він запліднив ниву української літератури й започаткував ту російську літературу, що вийшла на світовий обшир.

Його печальний дар гостро відчувати метафізичне зло в банальній пошлості буднів був провісним, як Хлєстаков для епохи большевизму і Чичиков для посткомуністичної пори. Але під серпанком вибачливої усмішки Гоголя впізнають у всі часи і люблять як гумориста – поета і чарівника.

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.