Оголошено конкурс студентських робіт про визвольний рух. Премія - 3000

Оголошено конкурс студентських досліджень про визвольний рух в Україні 1920-1950 років.

До розгляду прийматимуть роботи про повстанський рух на Наддніпрянщині у 1920-х роках, селянський опір колективізації, ідеологію та програми українського націоналізму в 1920-1950-х років, чільних постатей ОУН та УПА цього періоду, діяльність окремих структурних одиниць ОУН і УПА, а також повсякденне життя підпільників та повстанців.

Організатори конкурсу — Інститут суспільних досліджень, Центр досліджень визвольного руху, Центр історії державотворення України в ХХ столітті НаУКМА та Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького".

Конкурс проводять для сприяння розвитку студентських наукових досліджень українського визвольного руху. Передбачено три премії для переможців: за найкращу роботу — 3 000 грн та дві премії по 1 000 грн, а також подарункові комплекти наукових видань із зазначеної тематики.

Заявки на участь приймають до 31 травня. Автори заявок, які отримають підтвердження на участь у конкурсі, до 15 вересня готують дослідження у вигляді наукової статті на 12-20 сторінок. До 1 жовтня конкурсна комісія  розгляне роботи та повідомить учасникам дату, місце оголошення результатів та відзначення переможців.

До конкурсної комісії входять: к. і. н. Володимир В’ятрович, голова вченої ради Центру досліджень визвольного руху, директор наукового центру при Національному університеті "Києво-Могилянська академія"; к. і. н. Володимир Панченко, директор Інституту суспільних досліджень; к. і. н. Олег Репан, доцент Дніпропетровського університету імені Олеся Гончара; д. і. н. Іван Патриляк, доцент Київського націонаьного університету імені Тараса Шевченка; Руслан Забілий, директор Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького".

Детальніше про умови конкурсу читайте на сайті ЦДВР.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.