Презентували книгу про українців, загиблих у 1939-45 рр. в одному з німецьких міст

У Києві під час заходів із вшанування пам’яті українців, загиблих у Другій світовій війні, було презентовано унікальний проект – "Книгу мертвих".

У книзі зібрана інформація про загиблих та похованих протягом 1939-1945 років у місті Брауншвайг (Нижня Саксонія, Німеччина), серед яких близько 1000 українців.

За словами ініціатора проекту, засновника громадської організації "Місце пам’яті жертв війни і насильницького режиму. Цвинтарі Брауншвайгу" Ульріха Шаде, ідея створити подібну книгу виникла у нього після відвідин цвинтарю у Брауншвайгу, де він побачив масові могили без жодних вказівників.

"Мене вразила кількість безіменних поховань у Брауншвайгу, адже це тисячі людей, про останній спочинок яких не знають ні рідні, ні друзі. Тому і з’явилася ідея про створення цієї книги, що має стати колективним надгробком для всіх жертв війни, в незалежності від їхньої національності, яких поховано на цьому цвинтарі", - розповів Ульріх Шаде.

Під час проекту була віднайдена інформація про 4800 загиблих, похованих на цвинтарі  Брауншвайгу, серед яких здебільшого остарбайтери, в’язні концтаборів та місцеві жителі, що загинули під час бомбардувань.

Також у ході пошуків вдалося дізнатися про 300-400 немовлят, яких забрали у жінок-остарбайтерів, а потім заморили голодом. Вся ці інформація зібрана в книзі і буде відкрита для широкої аудиторії.

Засновник Фонду "Нові традиції" Сергій Бондарчук, який виступив меценатом українського проекту, розповів, що "Книгу мертвих", яку знають у Польщі та Ізраїлі, ще не було презентовано в Україні.

"Друга світова війна пройшла крізь життя кожної української сім’ї, і навіть через 70 років сотні тисяч і надалі перебувають у статусі "тих, хто пропали безвісти". Нам невідомі ні обставини їх загибелі, ні місця їх поховання. Тож кожен, навіть маленький, крок до повернення пам’яті, є великою справою для людства і для України", - зазначив Бондарчук.

"Примірники "Книги мертвих" буде розіслано по архівах, для того, щоб українці мали змогу знайти інформацію про своїх загиблих родичів-остарбайтерів", - повідомив експерт з доступу до архівів Центру досліджень визвольного руху Ігор Кулик.

Проте мета проекту - не тільки ідентифікувати та вшанувати загиблих. Ініціатори сподіваються, що новому поколінню вдасться спільно осмислити причини і наслідки війни, щоб не допустити подібного у майбутньому. 

Пан Шаде розповів, що з цією метою була створена Каплиця Миру, що знаходиться недалеко від поховань, в ній також буде зберігатися один з примірників "Книги Мертвих". В каплиці постійно проводяться семінари з питань історії та виставки на тему Другої світової війни, місце активно відвідується німецькими та польськими школярами.

Також на території цвинтарю знаходяться три пам’ятники: український, польський та радянський. Біля них український парох кожної весни та польський священик восени щороку проводять панахиду за загиблими.

За додатковою інформацією звертайтесь kryvdyk2000@yahoo.com

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".