Спецпроект

Архітектори-науковці підтримали реставрацію Арсеналу

Архітектори-науковці під час V Міжнародної конференції "Проблеми дослідження, збереження та реставрації історичних фортифікацій" дали добро на реставрацію львівського міського Арсеналу.

Про це повідомляє zik.ua.

Науковці прийняли Резолюцію, яка має особливу цінність для львівського медіа-простору, оскільки ,тема реставрації міського Арсеналу  викликає контраверсійні суперечки.

Відповідно до резолюції, архітектори-науковці вважають, що форма поєднання музейної функції з іншими функціями, з метою урізноманітнення культурно-освітнього комплексу музею, які дозволяють зберігати, реставрувати та відновлювати експонати та самі пам’яткові будівлі й інтер’єри, розширювати їх експозиційні можливості є перспективною та доцільною, при умові, що поєднання таких функцій не приводить до порушення автентичної субстанції пам’ятки.

"Ресторан і музей не суперечать один одному. Елемент відпочинку тільки на користь музеєві. Це сьогодні загальноприйнята практика як у США, так і в Європі", – сказав професор Морегедського державного університету (США) Адріан Мандзій.

Науковці позитивно відзначили плани збільшення виставкових площ для нових експозицій музею, що дозволить збільшити вагу музейних експонатів в інтер’єрі та знівелювати до мінімуму його ресторанний образ, що без сумніву буде позитивним явищем.

У Резолюції учасники конференції також підтверджують, що створення інтерактивного музейно-виставкового рестораторського комплексу, (інтерактивного музею-ресторану та інтерактивного музею-виставки) супроводжувалося необхідними комплексними науковими дослідженнями, в тому числі археологічними розкриттями, виконаними на основі реставраційного завдання, розробленого ДП "Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут "Укрзахідпроектреставрація". При проведенні реконструкції не було порушено автентичної архітектурної субстанції пам’ятки. Застереження в архітекторів-науковців викликали лише виконані при адаптаційних роботах вентиляційні короби в інтер’єрі (виконані без втручання в автентичні конструкції пам’ятки) та дерев’яна тимчасова конструкція зовні західного фасаду в рамках влаштування сезонного літнього майданчика.

Також у Резолюції науковці вказують на актуальність і доцільність проекту відтворення вежі Поворозників та вежі Шевської, не тільки з функціонального погляду, а й з погляду перспективи розвитку, відновлення та збереження самої пам’ятки. Разом з тим архітектурно-реставраційні вирішення відтворюваних елементів комплексу вони рекомендують додатково обговорити у колі спеціалістів з історії архітектури, пам’яткоохоронців та реставраторів, оскільки останні дослідження укріплень львівського середмістя дозволяють по-новому поглянути на архітектуру цих унікальних об’єктів. На прес-конференції професор, завідувач кафедрою реставрації та реконструкції архітектурних комплексів НУ "Львівська політехніка" Микола Бевз запропонував на базі Львівського історичного музею створити центр для дослідження архітектурних пам’яток, який зможе вносити свої пропозиції, архітектурні рішення в процесі реставрації Міського арсеналу. І таким чином започаткувати творчу співпрацю між академічною та прикладною установами.

Не менш важливим пунктом Резолюції є висновок про те, що реставраційно-ремонтні роботи, які на сьогодні вже виконані для реалізації даного проекту, проведені з врахуванням існуючих вимог і особливостей ведення реставраційних робіт на об’єктах-пам’ятках національного значення та у відповідності із чинними нормами. Важливим тут є застосування матеріалів за зразком історичних та відповідної системи мурування і систем перев’язки.

Таким чином, у Резолюції Міжнародної конференції науковці-архітектори позитивно оцінили концепцію розвитку та особливості реалізації проекту реставрації і пристосування приміщень підвального поверху та вежі Поворозників Міського Арсеналу під інтерактивний музейно-виставковий рестораторський комплекс, що відповідають світовій практиці реставрації та пристосування архітектурних пам’яток.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.