Ностальгія за СРСР зменшується - соціологи

44% громадян України не шкодують про розпад Радянського Союзу в 1991 році, в той же час 41% - шкодують. Але два роки тому шкодували більше. Разом із кількістю старих людей зменшується і кількість прихильників СРСР. Чверть прихильників "Батьківщини" теж шкодує за Союзом.

Про це свідчать результати дослідження, проведеного соціологічною групою "Рейтинг", повідомляє "Інтерфаkc".

Примітно, що серед прихильників КПУ 9% не шкодують про розпад СРСР (81% шкодують), а серед прихильників "Свободи" картина протилежна: про розпад СРСР жалкують 5% опитаних, а 87% не шкодують.

Про розпад СРСР також шкодують 58% прихильників Партії регіонів, 26% прихильників "Батьківщини" і 21% прихильників "УДАРу" (не шкодують - 28%, 60% і 65% відповідно).

"Порівняно з попереднім дослідженням, проведеним наприкінці 2010 року, кількість тих, хто жалкує про розпад СРСР, зменшилася з 46 до 41%, а тих, хто не жалкує навпаки зросла з 36 до 44%", - наголошується в звіті "Рейтингу".

"Таким чином, за останні 2,5 року ностальгія за СРСР зменшилася, що пов'язано, в першу чергу, з демографічними змінами, оскільки найбільшими прихильниками СРСР залишаються літні люди ...", - вважають в "Рейтингу".

Дивіться також:

Українці шкодують за СРСР менше, ніж росіяни

60% українців визнають Голодомор геноцидом

36% відсотків українців вважають Сталіна великим вождем

Кожен десятий українець вважає себе радянською людиною

15% українців вважають, що перемога ГКЧП покращила б їхнє життя

83% українців підтримують Незалежність

Інші матеріали на тему "Соціологія"

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.