Спецпроект

У Берліні відкрився Музей архітектурного малюнку

Перша виставка в новому Музеї архітектурного малюнка присвячена італійському архітекторові 18-го століття Піранезі. Виставлятися будуть і малюнки з колекції Чобана.

Про це пише dw.de.

Відомий архітектор Сергій Чобан, що працює як у Німеччині, так і в Росії, відкрив у Берліні свій Музей архітектурного малюнка (Museum für Architekturzeichnung).

У цьому музеї будуть виставлятися не тільки роботи з колекції Фонду Сергія Чобана, що користується міжнародною популярністю, а й експонати провідних у світі культурних інститутів, говориться в прес-релізі на сайті Tchoban Foundation - Museum für Architekturzeichnung.

Перша виставка в новому музеї під назвою "Пестум Піранезі: Нове відкриття малюнка" (Piranesis Paestum: Neuentdeckung der Meisterzeichnung) почала роботу у вівторок, 4 червня. У ній представлені архітектурні малюнки Джованні Баттіста Піранезі, італійського архітектора і графіка другої половини 18-го століття, з колекції Музею Джона Соуна в Лондоні.

Будівлю Музею архітектурного малюнка було побудовано за проектом архітектурної майстерні SPEECH архітекторів Сергія Чобана та Сергія Кузнецова. Вона являє собою три бетонних куба, покладених один на одного, ніби ящики для зберігання ескізів. Про призначення музею свідчать і рельєфи на стінках кубів, виконані у вигляді відбитків архітектурних малюнків.

Сергій Чобан народився в 1962 році в Ленінграді, закінчив ленінградську Академію мистецтв. З 1992 року працює в Німеччині. У 2006 році заснував спільно з Сергієм Кузнєцовим архітектурну майстерню SPEECH Чобан & Кузнєцов у Москві.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.